Свята ВАРВАРА
У місті Іліопіль, у Малій Азії, жив багатий і славний чоловік Діоскор, який фанатично тримався своєї поганської віри. Жінка його скоро померла, полишивши сиротою маленьку донечку Варвару. Батько поганин хотів, щоб Варвара навіть і не чула про християн, яких він ненавидів цілою душею. Тому приготовив для неї осібні кімнати в замковій вежі й там вона проживала відокремлена від усього світу. На самоті вона часто вдивлялася в синє небо — оглядала красу природи — дивилася на ясні зорі й ніяк не могла повірити, щоб це все було ділом рук бездушних ідолів, у яких вірив її батько. Вона шукала правди, ставила собі багато питань, але не могла найти на них відповіді.
Коли прийшов час віддати її заміж, Варвара про це й чути не хотіла. Приписуючи цю її неохоту незнанню життя й самітності, батько дав Варварі повну свободу рухів, окружив її вибраним товариством дівчат, а сам виїхав у далеку мандрівку. Між дівчатами була одна християнка. Вона повчила Варвару правд християнської віри та допомогла їй охреститися.
Знайшовши Христа і його правду, Варвара жертвувала Йому всю свою любов і своє дівицтво.
Коли вернувся її батько. Варвара не таїлася зі своєю вірою, а сміливо визнала, що вона християнка. Почувши таке, батько Варвари попав у велику лють, тяжко побив свою рідну дитину та навіть сам віддав її в руки державного мучителя. Цей спочатку намовляв різними обіцянками Варвару відступити від віри, та коли його намови виявилися безуспішними, казав її жорстоко бити сухими воловими жилами, посипати рани сіллю, і так кинути до в’язниці.
Другого дня, коли святу дівицю привели перед мучителя, на ній не тільки не було сліду ран і катування, але й сама вона здавалась усім ще кращою. Нові жахливі муки не захитали ні на хвилинку геройської мучениці, тож мучитель видав наказ убити її мечем. І тоді жорстокий батько став катом своєї дитини та вбив її власною рукою. Сталося це за цісаря Максимівна 290 року.
Кілька століть пізніше мощі св. Варвари перенесено до Царгороду, де цісар Лев IV збудував у її честь величаву церкву.
Коли в Україні поширилося християнство й держава змогутніла, а грецькі царівни почали виходити заміж за київських князів, та дочка цісаря Олексія Комнена, Варвара, яка вийшла заміж за князя Святополка Ізяславича, перенесла частину мощів св. Варвари до Києва. Тут князь Святополк Михайло збудував золотоверхий Святомихайлівський манастир, де й зложено мощі святої Варвари.
Святу Варвару почитають не тільки у східній, але й у західній Церкві, а між нашим народом вона тішиться особливою любов’ю, як велика помічниця в житті, головно ж у приготуванні до доброї смерти.
“ЖИТТЯ СВЯТИХ”, Том ІV-ий, авторства Впр. о. А. Г. Труха, ЧСВВ, позволяється видавати.
Дано в Вінніпегу, Ман., 3-го лютня, 1960.
о. Б. Слобода, ЧСВВ. Протоігумен
Дозволяється друкувати.
Торонто, 26-го лютня, 1960.
+ Ізидор — Єпископ
Друкарня ОО. Василіян — Торонто, Канада.
4 грудня — святої Варвари.