Св. Данило жив у п’ятім сторіччі і походив з Месопотамії. його побожні батьки вже перед його народженням посвятили були його на службу Богові. Коли він почав підростати, то справді пішов за гарячим бажанням своїх батьків, бо вже в дванадцятому році життя вступив до манастиря. В манастирі він так полюбив чернече життя, що по кількох роках його постригли в черці та одягнули в чернечу рясу.

Коли одного разу місцевий ігумен вибирався в подорож до міста Антіохії, то взяв з собою й Данила. В переході вони відвідали св. Семена Стовпника, що в тому часі вів своє життя самозречення на стовпі. Побачивши Данила під своїм стовпом, казав йому св. Семен вийти драбиною до нього на стовпа, поблагословив його, а одночасно передрік йому, що він матиме багато страждання з любови до Христа.

По повороті до манастиря ігумен незабаром умер. Коли черці хотіли вибрати Данила на його місце, він вибору не прийняв, але вернувся до св. Семена. Згодом він вибрався до Царгороду і оселився в опущеній святині поза мурами міста, де провів на молитві дев’ять років. Опісля вирішив, за прикладом св. Семена, провести решту свого життя на стовпі, що його поставив йому один приятель над Босфором. Коли однієї холодної ночі він мало не замерз, казав цісар Лев І поставити йому стовпа з будкою, щоб у часі холодних вітрів він міг мати трохи захисту. Цісар поважав його й часто відвідував. Коли одного разу прибув до Царгороду поганський король, цісар завів його до Данила. Король під стовпом похилився до землі в поклоні святому, а опісля обидва володарі заключили в приявності Данила союз. Ріжним хворим, що приходили до нього, він привертав здоров’я, помазавши їх св. єлеєм, який горів перед образами святих. Духовні поучення й напімнення, що їх він давав людям, навернули багато грішників; його слова мали велику силу, бо були злучені з його святим життям, повним великого самозречення. Св. Геннадій висвятив його на стовпі на священика.

По смерти Лева І його наступником став Зенон. Однак незабаром проголосив себе цісарем самозванець Василіск, який піддержував єретиків. Коли царгородський патріярх не хотів виконувати єретицькі вимоги цісаря, то він вислав до Данила післанця з обвинуваченням, що патріярх бунтується проти нього. Данило відповів цісареві, що Бог повалить його цісарський трон. Опісля, на сердечне прохання патріярха, Данило зійшов зі стовпа і прибув до Царгороду, щоб помогти патріярхові обороняти католицьку віру.

Василіск покинув місто. Данило поспішив за ним зі св. напімненням. Тому, що він не міг іти, то його занесли перед цісарську палату на кріслі, що його несли люди на плечах. Коли цісарська сторожа не хотіла пустити його досередини, він обтрусив порох зі своїх ніг і вернувся до міста. Незабаром цісар сам прийшов до Данила і прирік, що відкличе всі єретицькі накази. Данило суворо осудив цісареву поведінку, згадав його скорий упадок, а опісля вернувся на свого стовпа, де ще довгі роки прославляв Бога своїми молитвами й постами. Коли законний цісар Зенон прогнав самозванця Василіска, то насамперед прибув відвідати Данила, що колись передрік був йому поворот із заслання на цісарський престіл.

Коли Данилові було вісімдесят літ, він написав коротке духовне завіщання для своїх учнів і приятелів, що визначалося духом любови й сердечности. Відправивши опівночі останній раз Службу Божу, він умер 493 року. Поховали його під стовпом, що на ньому він прожив тридцять три роки. Життя св. Данила Стовпника описав докладно хтось із сучасників, мабуть один з його учнів.

“ЖИТТЯ СВЯТИХ”, Том ІV-ий, авторства Впр. о. А. Г. Труха, ЧСВВ, позволяється видавати.
Дано в Вінніпегу, Ман., 3-го лютня, 1960.
о. Б. Слобода, ЧСВВ. Протоігумен
Дозволяється друкувати.
Торонто, 26-го лютня, 1960.
+ Ізидор — Єпископ
Друкарня ОО. Василіян — Торонто, Канада.

11 грудня — святого Данила Стовпника.

#святий_Данило_Стовпник #Данило #Данило_Стовпник #календар #УГКЦ #Церква