Коли жиди в Старім Заповіті не хотіли слухати Бога й зберігати св. закон, Бог навів на них, за кару, військо поганських сусідів, що зруйнувало місто Єрусалим, а жидів забрало до Вавилону в неволю. Гірка неволя й напімнення пророків опам’ятали вкінці жидів і вони почали каятися своїх гріхів. У 536 році перед Христом порушив Бог серце тодішнього царя Кира, і він дозволив жидам вернутися до рідного краю та відбудувати в Єрусалимі свою святиню. Одночасно звернув їм цар яких 5400 штук золотої й срібної посудини, що її забрав був колись вавилонський цісар Навуходоносор з єрусалимської святині. В тому часі вернулося до Палестини поверх 42,000 жидів зі своїми невільниками й маєтком. Провідниками тих поворотців були: Зоробабель, князь з Давидового роду, і первосвященик Ісус, син Йоседека.

Наступного року по повороті з неволі почали жиди будувати в Єрусалимі нову святиню. Але знайшлися такі люди, які почали завзято виступати проти тієї будови, наче б то на це не настав ще час, і через них будову на довгий час припинено. Тоді, для піддержки й потішення жидів, покликав Бог пророка Аггея, що почав промовляти:

“Так говорить Господь сил небесних: Ці люди говорять: Не настав ще час будувати Господній храм… А вам же час жити в ваших прикрашених будинках, коли тим часом цей дім стоїть пусткою? Оце ж так говорить Господь Саваот: Зверність свої серця на свої дороги… Ідіть-но в гори, добувайте дерево та будуйте храм, щоб Мені був до вподоби і Я прославлявся в ньому, говорить Господь. Ось ви надієтеся багато, а виходить мало, а що приносите додому, те Я розвіваю. Чого ж воно так? Говорить Господь Саваот: Де за мій дім, що стоїть пусткою, а ви хапаєтеся кожен до свого дому. Тому то небо зачинилося над вами й здержує свою росу, а земля здержує свій урожай. І покликав Я посуху на землю й на гори, на хліб і на сік виноградний, на олію і на все, що родить земля, на людину і скотину й на все, що роблять руки…

І збудив Господь духа в Зоробабелі, сині Салатіїловім, князеві юдейськім, і духа в Ісусі, сині Йоседековім, первосвященикові, так як і в усій решті народу, і взялися вони до роботи біля дому Господа Саваота, свого Бога.”

Богу сподобався цей послух народу, і він незабаром висказав їм устами Аггея велике пророцтво потішення:

“Так говорить Господь Саваот: Ще трохи, це станеться скоро, затрясу небом і землею, морем і суходолом; порушу всі народи, і прийде Той, що Його бажають усі народи, і наповню цей дім славою, говорить Господь сил небесних… Велич цього останнього храму буде більша, як давнішого і на місце пішлю мир, говорить Господь небесних сил.”

Цими словами св. пророк Аггей потішав жидівський нарід, що їх нова церква перевищить славою Соломонову святиню, бо в цій новій церкві з’явиться ожиданий усіма народами Месія-Спаситель, що принесе всім людям мир, тобто всі добра. Ці слова передрікали також величину нашої св. Церкви, що її Спаситель мав сам заснувати.

Заохочені цим пророцтвом жиди щасливо докінчили будову нової святині.

Св. пророк Аггей написав маленьку пророчу книгу, що мала дві глави.

“ЖИТТЯ СВЯТИХ”, Том ІV-ий, авторства Впр. о. А. Г. Труха, ЧСВВ, позволяється видавати.
Дано в Вінніпегу, Ман., 3-го лютня, 1960.
о. Б. Слобода, ЧСВВ. Протоігумен
Дозволяється друкувати.
Торонто, 26-го лютня, 1960.
+ Ізидор — Єпископ
Друкарня ОО. Василіян — Торонто, Канада.

14 грудня — святого пророка Аггея.

#пророк_Аггей #святий_Аггей #Аггей #УГКЦ #календар #Церква