2023 рік Україна прожила у війні. Українці воювали, працювали, допомагали, перемагали, сварились, мирились, плакали, але попри все боролись.

Цього року ми мали багато екологічних перемог, законодавчих змін, знаходили партнерів за кордоном та продовжували збирати докази воєнних злочинів Росії. Але у 2023-му росіяни здійнили чиненайбільший злочин проти українців та нашого довкілля – підрив Каховської ГЕС.

У цій підбірці від Еко.Район – найважливіші екологічні події року з січня по грудень. 

Поринаємо у новий 2024 рік з надією на справедливість та вірою у перемогу України. 

Січень. «П’яні» пташки

Новиною січня стала історія з Чернігова, де в один день посеред міста загинуло два десятки омелюхів.

Кілька птахів замерзли, а більшість загинули від травм – вони вдарились об скляну зупинку. Орнітологи відразу назвали причину – сп’яніння від ягід, що забродили. 

Основу зимового раціону птахів становлять різноманітні ягоди, які під час тривалих відлиг починають бродити. Скуштувавши багато таких ягід птахи п’яніють та засинають, падаючи при цьому на землю в повній «відключці».

Захисники птахів радять людям у таких випадках зібрати пташок у картонну коробку (або декілька коробок) та забрати їх у тепле приміщення, де залишити у тихому та темному місці до повного протверезіння. Після чого можна сміливо випускати їх на волю.

Порад актуальні й сьогодні, адже цього року на півночі Волині спостерігають найбільшу за останні 10 років популяцію омелюхів. 

Загиблі у Чернігові омелюхи

Інформацію про сп’янілих омелюхів перевірили фактчекери. Читайте розбір: Правда про те, що на вулицях можна побачити «п’яних» омелюхів

Лютий. Перша зоозахисна премія в Україні

5 лютого у Києві відбулась перша церемонія нагородження Всеукраїнської зоозахисної премії, яку ініціювала ГО UAnimals спільно із МФО «Гуманна країна». 

Переможцями назвали 20 надзвичайних людей, які під час повномасштабного вторгнення самовіддано рятують тварин. Серед них фантастичні люди з Дніпра, Запоріжжя, Херсона, Бердянська, Чернігова, Києва, Сум, інших українських міст та навіть із Болгарії й Італії. Наймолодшій номінантці – 11. Найстарша – понад 30 років в зоозахисті. Серед нагороджених –загиблий зоозахисник-азовець Олексій Кісілішин. 

Анастасія Тиха, яка, ризикуючи життям, врятувала тварин з охопленого вогнем Ірпеня, серед переможців Всеукраїнської зоозахисної премії.Фото: Christopher Occhicone

Березень. Лелечий YouTube

31 березня працівники нацпарку «Пирятинський» запустили пряму трансляцію з лелечого гнізда у селі Леляки на Полтавщині. Життя птахів транслювали у прямому ефірі на YouTube-каналі Лелека Грицько. 

Розпочали цей проєкт з науковою метою. Зібраний відеоматеріал мали використовувати науковці та студенти кафедри екології та зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка для вивчення гніздової поведінки лелек.

Однак лелечий YouTube несподівано став мегапопулярний серед користувачів мережі. Люди заходили постерігати за лелеками, чекали, коли з’явиться потомство, писали коментарі та навіть вигадували імена малюкам. 

Поки… правоохоронці не заборонили науковцям нацпарку проводити пряму трансляцію. Все звісно з метою безпеки. Тож за кілька тижнів YouTube-канал перестав працювати. Але там лишились відеоролики з життя лелек. 

Кадр з YouTube-каналу Лелека Грицько

Квітень. Боротьба за Свидовець

У квітні петиція до президента за створення заказника «Вільний Свидовець» назбирала понад 25 тисяч голосів. 

Цьому передувала кількарічна історія боротьби природоохоронців з бізнесом, який намагається знищити гектари незайманої гірської території.

У 2016 році Закарпатська обласна адміністрація прийняла рішення створити на його території найбільший у Європі гірськолижний курорт. 

Проєкт забудови створює великі загрози для екосистеми Свидовця. Тому активісти Free Svydovets вимагають захистити природу від тотальної забудови, зберегти екосистему басейну річки Тиса та високогір’я Свидовця створивши там нові природоохоронні території, посилити контроль за веденням лісового господарства, а також розвивати зелений туризм на територіях місцевих громад і традиційних для регіону видів господарства. 

Фото Mariia Nasypana, CC BY-SA 4.0

На жаль, петиція не поставила крапку в цій історії. Природоохоронці продовжують свою боротьбу. 

Більше про це читайте: Чому так важливо зберегти Свидовець. Не тільки для України, але й для Європи

Травень. Охоронні зони

У травні в українцівз’явилася можливість створювати охоронні зони навколо реальних популяцій видів Червоної книги. Це дуже важливе природоохоронні рішення. 

На відміну від заповідних територій, охоронна зона створюється доволі швидко – за 30 днів. Для цього погодження лісівників не потрібне – усе вирішуватиме обласна адміністрація.

Охоронні зони можна створити для збереження невеликих місцевостей червонокнижних рослин у лісі або ж, як приклад, гнізда червонокнижного птаха на кшталт лелеки чорного.

З подачі Української природоохоронної групи у 2023 році створили дві перші природоохоронні зони – на Житомирщині та Миколаївщині.

Червень. Трагедія на Каховській ГЕС

6 червня 2023 року російські військові зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Росіяни підірвали машинну залу. За лічені години вона пішла під воду, а вода розлилась на сотні тисяч гектарів території. У результаті теракту з машинної зали ГЕС стався витік 150 тонн мастила.

Масштабну екологічну катастрофу, спричинена руйнуванням греблі, відразу назвали актом екоциду. За міжнародним законодавством це воєнний злочин, оскільки руйнування гребель прямо заборонено навіть у разі, якщо вони є військовими об’єктами.

Підрив Каховської ГЕС. Супутникові знімки Maxar

Каховське водосховище спустошиться дуже швидко та перетворилось на оголене дно з мулом із сотнями видів загиблих рослин та тварин. Наслідки катастрофи ліквідовують досі. 

Сума прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, складає щонайменше $2 млрд. Йдеться про втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості. Такі дані навели у першому фахівці аналітичного підрозділу Київської школи економіки у співпраці з Офісом Президента України, Мінекономіки та Мінінфраструктури.

Попри дискусії та заклики екологів не відбудовувати ГЕС, а зберегти територію у природному стані, Уряд заявив про відбудову. Нова станція може бути потужнішою та екологічнішою, проте її вартість – 1 мільярд доларів.

За кілька місяців дно Каховського водосховища повністю заросло аборигенною рослинністю. Науковці Української природоохоронної групи зафіксували понад 65 видів рослин. На дні активно формується молодий заплавний вербовий ліс.

Частина річища, що знаходиться на території нацпарку Кам’янська Січ, вкрита луговими рослинами. Джерело: Сергій Скорик

Липень. Температурні рекорди

У світі зафіксували рекорд середньої глобальної температури повітря у світі – 17,01 градуса за Цельсієм. 

Найспекотнішими за весь час спостереження у світі стали 3 та 4 липня згідно з даними Національного центру прогнозування навколишнього середовища США. 

Середня глобальна температура сягнула 17,01 градуса за Цельсієм, перевищивши рекорд серпня 2016 року в 16,92 °C під час спеки по всьому світу.

Внаслідок потепління на Гренландії розтануло до 50% снігового покриву на острові.

Навіть в Антарктиді, де зараз в липні панує зима, зареєстрували аномально високі температури. Українська науково-дослідна база імені Вернадського на Аргентинських островах білого континенту нещодавно побила липневий температурний рекорд із 8,7C.

Антарктида. Фото: Андрій Зотов

Причиною рекордної температури вчені назвали кліматичну зміну у поєднанні з явищем Ель-Ніньйо, коли екваторіальна частина Тихого океану стає теплішою за звичайну не більше, ніж на 3 градуси за Цельсієм. 

Серпень. Пожежі на острові Джарилгач та в Асканії Новій

На початку серпня завдяки супутниковим картам природоохоронці помітили, що палає найцінніша степова ділянка в Джарилгацькому національному природному парку. За тиждень у нацпарку вигоріло майже 16 квадратних кілометрів територій.

Директорка Джарилгацького національного природного парку Ірина Сабашенко зазначила, що пожежа виникла через те, що окупаційна влада облаштувала полігон на острові. 

Вогонь знищив заповідну зону, де сконцентрована основна частина всіх степових екосистем острова та популяції всіх рідкісних тварин, які є на острові, а також концентрується найбільша кількість копитних.

Того ж місяця через російських загарбників сталась пожежа на території біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. Вогонь помітили 22 серпня на ділянці «Великий Чапельський». Внаслідок пожежі згоріло близько 300 гектарів заповідного степу в Асканії-Новій. Пожежі продовжились і у вересні – тоді вигоріло 1 790 гектарів заповідника. 

За час окупації «Асканія-Нова» горіла сім разів. Ні підрахувати збитки, ні усунути наслідки українські екологи досі не можуть, адже територія заповідника знаходиться під окупацією. 

Вересень. Вітровий парк в Чорнобилі

У Чорнобильській зоні відчуження зведуть вітровий парк, який зможе забезпечити світлом майже тисячу домогосподарств. 

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Німецька міжнародна компанія «NOTUS ENERGY»,  Національна енергетична компанія «Укренерго», а також Державне агентство України з управління зоною відчуження підписали меморандум про співпрацю над проєктом будівництва такої електростанції. 

Таке використання території Зони відчуження принесе інвестиції та нові робочі місця. А це внесок в енергонезалежність України, розвиток зелених технологій та прибутки для держави. 

Жовтень. Землетрус на Закарпатті 

На Закарпатті ввечері 9 жовтня стався землетрус магнітудою 4,5 бали. Востаннє подібної сили землетрус стався на заході України у 2021 році, але тоді сила поштовхів була трохи меншою. 

Джерело землетрусу знаходилось на території Словаччини, 60 кілометрів від кордону України, на глибині 10 км. За класифікацією він відноситься до сильно помірних.

Загалом за останні 10 років у радіусі 300 км від Закарпаття в Україні сталося 14 землетрусів магнітудою чотири або більше за шкалою Ріхтера. 

Більше про землетуси читайте: «Землетруси були, є зараз і будуть надалі»: що не так із сейсмічною активністю на Закарпатті

Листопад. Борька із Зарічного

Олею Борису п’ять років. Він – візитівка Полісся і зірка соцмереж. Олень вільно розгулює Зарічним та не боїться людей. Відео з твариною набирають у мережі мільйонні перегляди, а охочі зробити з ним селфі, буває, мусять стояти у черзі. 

Частенько Борис навідується у місцевий лісгосп. Там для тварин теж є обладнані біотехнія, лизунці, підгодівельний майданчик. А взимку, коли занадто холодно, олень може зігрітись на лежанці з тирси.

Історію неймовірного оленя читайте: Дика шляхетність: як олень став візитівкою селища на Рівненщині 

Борька гуляє у Зарічному / фото Галини Васерук

Грудень. Танення льодовика та українки

Українські науковиці у співпраці з іноземними колегами виявили причину локального танення льодовиків в Антарктиді та температурного рекорду в районі «Вернадського».

У міжнародному науковому журналі «Nature» вийшла стаття, співавторами якої стали українські кліматологині та вчені Національного антарктичного наукового центру Світлана Краковська й Анастасія Чигарева. 

Дослідниці пояснюють у статті, що стрибок температури відбувся внаслідок «проходження» регіоном такого явища як атмосферна ріка. Їх довлідження допоможе науковцям визначити найвразливіші до змін регіони та прогнозувати екстремальні метеорологічні умови.

Світлана Краковська й Анастасія Чигарева. Фото з фб Національного арктичного наукового центру

Джерело

Друк / PDF