🥀Маріуполь пам’ятає! Свєтлов Максим Володимирович «Пєрєсвєт»: Його світло запалювало серця
- Автор допису: Маріупільська міська рада
Взводний 1-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 95-ї бригади десантно-штурмових військ.
☝️Маріуполець Максим пройшов шлях від підприємця, йога до військового. Здійснив паломництво до Тибету та займався духовними практиками.
⚓️У Маріуполі заснував міський простір для духовного спілкування «Міський Будда». Нерелігійна організація поєднувала творчість, духовність та саморозвиток. Також відкрив креативний простір «Арт-хаус». Займався волонтерством.
🇺🇦З перших днів російської агресії у 2014 році Максим Свєтлов став до лав маріупольської Самооборони.
🔥Напередодні повномасштабного вторгнення Максим приїхав у справах до передмістя Києва. 24 лютого приєднався до самоорганізованого загону оборони кварталу, де його застали перші бомбардування. Основні завдання Максиму: організація чергувань блокпосту та пропускної системи, комунікація з органами влади, військовими та місцевою ТрО.
Став командиром взводу "Парасолька" у «Окремому батальйоні «Софіївський». Тут він отримав своє перше псевдо «Маріуполь», скорочено – «Марік». У жовтні 2022 року він перевівся до лав ЗСУ, де отримав нове псевдо в знак поваги до його світлої душі – «Пєрєсвєт».
💔13 лютого 2023 року Максим Свєтлов поклав життя у бою під Бахмутом, виконуючи завдання на одній із пекельних ділянок фронту – в районі н.п. Красногорівка. Його було кремовано, а прах розвіяно над річкою Дніпро. «Марік» вірив, що води Дніпра віднесуть його до рідного Маріуполя.
😢Він був світлим та щирим. Любив людей, Україну та Маріуполь. У Максима залишились дружина Ксенія та донька Софія. Для Ксенії коханий був духовним взірцем. Вона впевнена, що світла пам’ять про Максима, його людяність, хоробрість, відкритість – буде вічно жити. Його запам’ятали чоловіком з великим серцем, який об'єднував людей та завжди знаходив душевне тепло для кожного. Він мріяв звільнити від окупанта рідну Донеччину. І без сумнівів віддав за це життя…
Більше на Меморіальній сторінці «Маріуполь пам’ятає».