Андрієві Однольку 31. Він родом з Кривого Рогу. З дружиною Інною виховують сина. Тривалий час мріяли повінчатися, але відкладалося…

До повномасштабної війни Андрій працював помічником машиніста, а коли poсія напала, пішов у лави ЗСУ.

На війні був сапером. Через пів року служби внаслідок мінно-вибухової травми втратив ногу.

Так сталося, що у Львові реальністю стали одразу дві мрії цієї чудової пари: завдяки чарівникам-лікарям та реабілітологам Superhumans Center наш захисник пройшов протезування і знову може ходити, а cьогодні у Гарнізонному храмі святих Апостолів Петра і Павла у Львові Андрій та Інна перед Богом засвідчили свій вибір стати подружжям.

Я дуже зворушений тим, що мав честь розділити свято з молодятами.

Дякую, що принесли велику радість у цей храм. Тримайтесь разом. Будьте щасливі. Продовжуйте бути Суперлюдьми. Життя та кохання завжди перемагають. І Україна обов’язково переможе.