Лк. 4 зач.; 1, 39-49; 56.

«Ось я, Господня слугиня: нехай зо мною

станеться по твоєму слову!» (Лк 1, 38)

Слава Ісусу Христу!

Подія Благовіщення є важливим доказом безмежної любові Бога до людей, яка є джерелом справжньої, невичерпної радості, бо, повідомляючи Марії через ангела звістку, що Її обрано стати Матір’ю Божого Сина, Творець виявив Їй свою надзвичайну любов, а через Неї продовжує щедро ви промінювати її на всіх нас, людей, і на все Боже створіння.

Якщо придивитися, то у Святому Письмі не так вже й багато слів, що належать Пресвятій Богородиці. Сьогодні ми, дорогі мої, роздумаємо над рядками, які Марія промовила до ангела: «Ось я, Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк 1, 38).

Нинішнє суспільство прагне свободи – свободи від обмежень та правил. Сьогодні так склалося, що ми висміюємо будь-яку згадку про служіння, трактуючи його як рабство. Ми не тільки не помічаємо тих, хто перебуває поруч і має певні потреби, але й не звертаємо увагу на стан довкілля, на яке кожен теж має безпосередній вплив і несе відповідальність за своє ставлення до нього.

Чи задумуємося ми, що той хто не хоче стати слугою Богові, неодмінно стане рабом, слугою гріхові, дияволові, і ця свобода буде гіршою від будь-якого рабства. Тому Господь попереджає нас: «Кожен, хто гріх чинить, – гріха невільник» (Ів 8, 34). Ми повинні пам‘ятати, що маємо належати Богові як Творцеві; натомість ми часто служимо та стаємо рабами своїх звичок, свого дому, свого одягу, свого автомобіля – усього того, що заміняє нам віру в Бога, і навіть не помічаємо як таким чином згубно впливаємо на Богом створений світ.  Найгірше, що ми можемо зробити, – розпоряджатися всіма Божими природними дарами так, наче вони належать лише нам.

Тепер, у часі війни, у нашому житті панує неспокій та панічні настрої, значних руйнувань та шкоди зазнає увесь Богом створений світ і кожне творіння зокрема. Однак ми далі хочемо контролювати перебіг подій, певні процеси та ситуації, впливати на них, але забуваємо, що повинні, як і Марія сьогодні, найперше навчитися довірятися Творцеві відповісти нашим бережливим ставлення та відповідальним використанням Божих природних дарів, а не навпаки – служити тільки власним інтересам, пам’ятаючи, що всі прийняті від Господа дари маємо зберегти, примножити та передати нащадкам.

Сьогодні день, коли вибір Пресвятої Богородиці, Її «так» стало спасенним для всіх людей. Яким є моє «Так» сьогодні для Бога? Чи готовий я говорити Творцеві своє «Так» для спасіння всього Божого створіння, дякувати та відповідально приймати всі ті дари, якими Він обдаровує Землю та проявляти це у їх правильному використанні та споживанні? Адже, щоб жити згідно з Божою волею, важливо максимально ефективно й правильно використовувати те, що Бог нам дарує.

Кожен із нас завжди постає перед вибором! Тож намагаймося в щоденному житті частіше казати Богові «так» і мудро та бережливо управляти Його природними дарами, стаючи посередниками Його спасаючої любові для всього створеного світу.  Амінь.

 

Підготував о. Ярослав Пелих, референт Бюро УГКЦ з питань екології Луцького екзархату.

 

Проповідь підготовлена в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2024 р.

 

Джерело