В умовах повномасштабної війни одним з головних чинників для перемоги є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних сил України. Сплата податків важлива як ніколи. Кожен, хто вважає себе українцем і громадянином нашої держави, має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави.

Усім нині зрозуміло, що актуальною проблемою сфери трудових відносин є легалізація виплати заробітної плати та зайнятості, яка безпосередньо впливає на здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, пенсійне забезпечення працівників та наповнення бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до законодавства, розмір пенсії залежить від страхового стажу та заробітку працівника, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України. У випадку, якщо людина працює нелегально, без офіційного оформлення трудових відносин, для держави вона вважається не працюючою, а період, за який особа отримувала заробітну плату «в конверті», не зараховується до страхового стажу, необхідного для призначення пенсії.

Страховий стаж – це період, упродовж якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному (соціальному) страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок. На сьогодні мінімальний страховий внесок дорівнює добутку мінімальної заробітної плати і ставки єдиного соціального внеску, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та становить 1562 грн, а з 1 квітня 2024 року становитиме 1760 грн. Якщо нарахована заробітна плата найманого працівника менша за мінімально встановлену законом, то роботодавець зобов’язаний донарахувати єдиний соціальний внесокдо мінімального страхового внеску.

Здебільшого проблемне питання щодо легалізації заробітної плати виникає у суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Для зарахування фізичним особам-підприємцям повного місяця до страхового стажу необхідно сплачувати єдиний соціальний внесок в сумі, не меншій мінімального страхового внеску, а також не забути подати річну звітність про нарахування єдиного внеску до територіальних органів Державної податкової служби. При цьому обов’язок сплати єдиного соціального внеску не залежить від факту отримання чи неотримання доходу від підприємницької діяльності.

Право не сплачувати єдиний соціальний внесок під час воєнного стану не передбачає зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу. До страхового стажу зараховуються тільки ті періоди трудової діяльності, за які повністю сплачені страхові внески.

Період, за який наявна заборгованість з єдиного соціального внеску, не буде зарахований до страхового стажу до повного погашення боргу.

Також слід зауважити, що відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», призначення пенсії за віком здійснюється за умов досягнення пенсійного віку (для чоловіків та жінок – 60 років) і наявності не менше 31 року страхового стажу цьогоріч, а впродовж наступних чотирьох років вимоги до кількості років офіційної трудової діяльності зростатимуть щороку на рік. Тобто особам, які досягнуть пенсійного віку в 2028 році, необхідний для призначення пенсії страховий стаж становитиме 35 років.

Якщо в особи на час досягнення пенсійного віку немає необхідного страхового стажу, вона зможе вийти на пенсію за віком пізніше. Зокрема, у 2024 році за наявності страхового стажу від 20 до 30 років особа набуде право на призначення пенсії за віком після досягнення 63-річного віку, а за наявності стажу від 15 до 20 років – лише після досягнення 65-річного віку.

Страховий стаж і сплата єдиного соціального внеску гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, пенсію.

Джерело