У головній святині міста молилися Утреню з великим каноном св. Андрія Критського
У середу, 17 квітня, у п’ятий тиждень Великого посту, в Архікатедральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового відбулася Утреня з великим каноном св. Андрея Критського, яку очолив Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
На великопосне моління чисельно зібралися вірні, гості храму, священнослужителі собору, а також спільнота Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата.
Під час богослужіння Владиці Миколі співслужили митр. прот. Юрій Новіцький, настоятель собору, митр. прот. Степан Балагура, синкел у справах духовенства і священичих родин, сотрудники парафії, а також отці ректорату духовної семінарії.
Моління своїм співом супроводжував хор «Благовіст» Івано-Франківської духовної семінарії.
Після великопосного богослужіння Владика Микола звернувся до вірних:
«Дорогі у Христі! Наша мандрівка до Воскресіння Христового наближається. Ця молитва є таким “передсмаком” страстей Господніх, які ось-ось з Божою допомогою будемо переживати. Молячись цей канон, ми роздумували над тим, якими ми є слабкими та немічними, коли перебуваємо далеко від Бога. Людина є сильною, радісною й перебуває в мирі тоді, коли вона є у Бозі».
Довідково:
Утреня з великим покаянним каноном св. Андрія Критського – це чудова нагода для кожного вірного щиро перепросити Господа за власні гріхи та розбудити у собі справжній покаянний дух, який кличе людину до цілковитої переміни життя у правдивій благочестивості та святості.
Згідно з уставом, після кожного тропаря Великого канону потрібно робити три малі поклони, але вже стало загальноприйнятою традицією звершувати один доземний поклін після відспівування тропаря.
Вважають, що над остаточним структурним оформленням Великого канону працювали св. Іван Дамаскін (†750) та святі Теодор Студит (†826) і його брат Йосиф Студит (†бл. 825). Згодом до Великого канону були додані тропарі прослави св. Андрія Критського й св. Марії Єгипетської, а також кондак св. Романа Сладкопівця (†556) «Душе моя, душе моя, встань! Чого ти спиш?».