Під час прощі в Грушеві молитовно згадали 35-у річницю виходу УГКЦ з підпілля
19 травня, у Неділю Жінок-Мироносиць, відбулась загальноєпархіальна проща до відпустового місця в с. Грушів на Дрогобиччині, де Пресвята Богородиця прославилась у чудотворній іконі. Значна частина паломників вдосвіта вирушили пішою прощею від Катедрального храму Пресвятої Трійці у Дрогобичі. Під час паломництва вірні мали нагоду приступити до таїнства сповіді та взяти участь в молитві, яку провадили семінаристи Дрогобицької духовної семінарії.
Святкову Літургію очолив владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні владики Григорія, єпископа-помічника, єпархіального духовенства і за участі паломників, які чисельно прибули до Грушева. Цього ж дня владика Ярослав освятив наріжний камінь під будівництво богослужбової каплиці Матері Божої, прославленої у Грушівській Чудотворній іконі.
Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що євангельське читання Неділі Жінок-Мироносиць має дві частини (див. повний текст проповіді). “У першій головна дійова особа − Йосиф, побожний чоловік з Ариматеї. Він не втратив віри й відваги навіть тоді, коли апостоли покинули Ісуса та ховались за зачиненими дверима через страх перед юдеями та римською владою. У другій частині сьогоднішньої благовісті бачимо вже не кінець тижня, яким була п’ятниця Страстей, але початок нового тижня, перший день нового сотворіння”, – зазначив проповідник.
Далі єпископ зауважив, що саме від гробу, який виявився порожнім, бере початок неймовірна вістка про Воскресіння нашого Господа. “Перший зв’язок між Страстями і Воскресінням проходить через жінок, які вирушають до гробу, щоб намастити тіло Ісуса. Це Марія Магдалина, Марія, мати Якова, і Саломія – ті жінки, які в момент Христового розп’яття «дивились здалека»”, – додав провідник.
За словами єпископа, під час жахливих подій страждань і смерті Христа жінки виявилися хоробрішими, ніж Його найближчі учні. “Проте ця хоробрість не залежить від статі. Це любов робить людей сміливими! І не важливо кого − чоловіків чи жінок. Ці жінки дуже любили Христа, тому й були сильними”, – зазначив владика Ярослав.
Відтак проповідник наголосив, що подібно до мироносиць, які прийшли до гробу Господнього з пахощами, у цей до Грушева на соборну молитву прибули чисельні прочани як свідки віри у Христове Воскресіння та воскресіння нашої Церкви. “Перенісши важкі випробовування, але наповнені надією та вірою у Воскреслого Христа, сьогодні спогадуємо 35-ту річницю виходу нашої Церкви з підпілля, яке тривало понад 40 років, та молитовно осмислюємо процес її відродження в цьому святому місці. Адже Грушівське об’явлення передувало епохальним подіям нашої історії – виходу Церкви з катакомб, розпаду тюрми народів – більшовицького режиму і відновлення Україною незалежності”, – пояснив єпископ.
Владика пригадав подію “Грушівського чуда” 26 квітня 1987 року. “Подібно до юнака, одягненого в білу одежу, який біля гробу закликав жінок не боятися, а благовістити Воскреслого, так Пресвята Богородиця Своїм об’явленням на цьому місці викликала велике піднесення серед віруючих”, – сказав проповідник. Після цієї події до Грушева почали прибувати тисячі паломників. Попри різноманітні перешкоди, які чинила радянська влада, люди приїжджали з різних областей України та з-поза її меж.
Згадані події стали перемогою віри над тиранією, коли наші молільники в підпіллі, як жінки-мироносиці, показали всьому світові, що відстоювати істину і правду можна навіть у найскладніші часи. “Сьогодні ми згадуємо ці події не лише як історичний факт, але як джерело натхнення для нас у сучасному світі. Ми маємо навчитися відважності та вірності наших попередників у підпіллі, які не зупинилися ні перед чим, щоб захистити свою Церкву, віру й християнські цінності”, – наголосив владика Ярослав.
Нагадаємо, що в с. Грушів на Дрогобиччині у місцевому храмі знаходиться Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яку в 1806 році написав іконописець Стефан Чаповський. 26 квітня 1987 року с. Грушів стало відомим далеко поза межами України. Сюди почали прибувати тисячі паломників, незважаючи на перешкоди з боку тодішньої радянської влади. “Грушівське чудо стало доленосною подією, яка передувала виходу УГКЦ з підпілля і проголошенню Незалежності України.
Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії
ФОТОРЕПОРТАЖ
Автор світлин Сніжана ЩУР