Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного. Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. 

 Єлизавета сповнилася Святим Духом і вигукнула гучним голосом, промовляючи: «Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби! І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла Мати мого Господа? Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі. Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!» А Марія промовила: «Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, бо Він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління, бо вчинив мені велике Сильний, і святе Ім’я Його, і милосердя Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. Він виявив силу свого рамена, розсіяв гордих думками сердець їхніх, скинув могутніх з престолів і підняв угору покірних, голодних наситив благами, а багатих відіслав ні з чим. Він пригорнув Ізрáїля, слугу свого, згадавши милосердя, як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!» Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Джерело