Майже 4 мільйони вірних зібралися 3 червня на Літургію в Базиліці Угандійських Мучеників у Намугонго, що на околиці столиці Кампали. Вона розташована на території, де менш ніж 140 років тому деякі з перших африканських католиків були засуджені до смерті за свою віру.

Щорічне відзначення свята св. Чарльза Лванга та сподвижників, 24 молодих новонавернених, які були замучені королем Мвангою в 1886 році, привабили католиків з усього континенту та з-за його меж на жваве тригодинне літургійне святкування. Воно мало особливий характер у зв’язку з 60-ю річницею канонізації їх Папою Павлом VI під час Другого Ватиканського Собору, зробивши їх першими канонізованими мучениками Церкви з Африки на південь від Сахари. Паломники прибули з сусідніх країн Східної Африки, таких як Кенія, Руанда, Танзанія, Південний Судан і Демократична Республіка Конго, а також з інших африканських країн, таких як Камерун, Ботсвана та Південна Африка. Деякі приїхали з країн за межами Африки, таких як Аргентина, Данія, Колумбія та Австралія.

Слід нагадати, що в 1900 році Церква в Африці налічувала менше 2 мільйонів вірних, а трохи більше ніж через сто років – 236 мільйонів, інформує КАІ.

Літургія продемонструвала як універсальність, так і самобутність африканського католицизму, оскільки збудливі пісні племінними мовами, під час яких вірні плескали та колихалися, поступилися місцем частинам Літургії, які урочисто співали англійською, латинській декламації Господньої молитви та періодам роздумів у тиші.

Африканський католицизм також виражався в костюмах вірних, оскільки яскраві традиційні сукні та шарфи, в які були одягнені африканські жінки, змішувалися з уніформами католицької школи та скаутських загонів незліченної кількості молоді, яка брала участь у Дні мучеників. Близько 20 єпископів і сотні священників, монахів і монахинь – майже всі корінні африканці – також взяли участь у літургії, що є наочним доказом того, наскільки добре католицька віра була прийнята на африканському континенті.

У Літургії взяли участь кілька членів парламенту Уганди, суддів Верховного суду, ключових міністрів і навіть президент Уганди Йовері Мусевені, що наочно показало, наскільки далеко просунувся католицизм у країні з того дня, як правлячий монарх стратив молодих людей, які наважилися прийняти нову віру і не зреклись її.

«Святкування Дня мучеників символізує те, що віра пустила коріння в Африці», — сказав Онегі Дженаро, мирянин з єпархії Неббі в Уганді, який відповідав за проведення цьогорічних святкувань.

Християнство досягло Уганди в 1890-х роках. У 1879 році туди прибули Білі Отці, яких прийняли з прихильністю місцеві жителі. Однак через кілька років король Матерзмусив їх покинути країну разом з англіканськими місіонерами. Коли після його смерті на престол вступив Мванга, почалися криваві гоніння на християн. Перші гоніння торкнулися англіканської місії. У Натебі, неподалік від столиці країни Кампали, посадили на палю і спалили живцем трьох учнів шотландського місіонера Маккея, який навчав негрів читати, писати і вірити. Перший англіканський єпископ Ганнігтон був убитий за наказом короля.

Невдовзі неофіти-католики, в тому числі придворні короля, також стали жертвами ненависті. Протягом багатьох днів на в’язнів чинився всілякий тиск. Серед мучеників було двоє хлопчиків, яким було лише 12 років. 3 червня 1886 року в Намугонго було спалено стовп. Один за одним місіонерів, загорнутих у очеретяні циновки, кидали у вогонь. Це було на свято Вознесіння Господнього. Мучеників було багато. 6 червня 1920 року Бенедикт XV беатифікував їх. Чарльза Лвангу виокремили, бо він не лише помер з усмішкою, але й заохочував інших вистояти. Разом з ним того ж дня на тому ж місці загинули 13 мучеників. Тому Папа призначив 3 червня їхнім щорічним спомином. 18 жовтня 1964 р. ( у місійну неділю) Павло VI возніс вищезгаданих мучеників до слави святих.

Джерело