Якщо охарактеризувати молодшого сержанта Сергія, фельдшера медпункту на псевдо «Док», одного з підрозділів ТрО на Херсонщині лише 3 словами, це буде
- Автор допису: Херсонська обласна військова адміністрація
Народився Сергій в селі на Кіровоградщині. Після 9 класу подався у Кропивницький вчитися на фельдшера. Отримавши диплом, працював за фахом на трубопрокатному заводі, паралельно навчався у Сумському медичному університеті.
На третьому курсі перейшов у Сумський слідчий ізолятор, де отримав звання молодшого сержанта поліції.
Вивчився на бакалавра, але після одруження та народження сина від магістратури та фельдшерської практики довелося відмовитися.
І Сергій змінив білий халат на спецівку слюсаря з механоскладальних робіт.
Початок широкомасштабної агресії проти України Сергій запам’ятав добре.
Він відправив сина з дружиною до Кропивницького, а сам долучився до ДФТГ у Голубієвичі. А згодом — став у лави ТрО.
"Спочатку нас лише троє у медпункті було, та повний «голяк» по медикаментах, турнікетах, аптечках – по дрібці збирали. Самі ж й тактичній медицині бойових медиків у підрозділах навчали, аж доки спеціальні курси почалися».
Так війна повернула Сергія до медичного фаху. Виконуючи бойові завдання на лінії зіткнення, евакуюючи поранених, буває – під обстрілами, він видається безстрашним. Але сам «Док» каже: «Так, я не боюся йти вперед, знаючи, що завдяки своєму вмінню і досвіду можу багато зробити, проте повна безстрашність – це шкідливе безглуздя. Страх – це добре: людина, яка боїться, не буде дурно ризикувати. Звісно, не панічний переляк, треба вчитися контролювати свої емоції. І постійно вчитися, не лінуватися, бо війна перейшла в таку фазу, де досвід попередніх поколінь часто вже непридатний. Зараз ми пишемо і воєнну науку, й саму історію. Я не маю сумніву, що допишемо її до переможного кінця. Хочу, щоб нашим дітям дісталася мирна, сильна, шанована у світі Україна».