“Зняла мама сукню, вділа форму дивну, Як у тата, до якого в спогадах я лину.

"Зняла мама сукню, вділа форму дивну,
Як у тата, до якого в спогадах я лину.

"Зняла мама сукню, вділа форму дивну,
Як у тата, до якого в спогадах я лину.
Я не плакала, я знала, що матусі треба
До захисників приєднатись мирного неба"

🥹Це вірш захисниці Маріуполя Юлії Горошанської, який вона написала в полоні. Жінка відправила його на конкурс поезії та прози серед ветеранів та військовослужбовців.

✍️Юлія поезією почала захоплюватися ще з юних років. У школі в них з подругою навіть була своя музична група – Юлія писала вірші, подруга музику.

🇺🇦Потім поезію закинула. Жінка стала на захист України ще у 2014 році. Повномасштабне вторгнення росії зустріла вдома, перебуваючи в декреті, але щойно почула перші новини, залишила доньку із бабусею та пішла до військкомату. Далі оборона Маріуполя.."Азовсталь"…полон.

😢В російському полоні туга за донькою та рідною Україною супроводжувалися емоційним надривом. Як каже Юлія, одного дня в полоні її "пробило" і вона написала свій перший, за багато років, вірш.

🥲На щастя, у вересні 2022 року, Юлія потрапила на обмін та нарешті змогла обійняти доньку та маму. Про конкурс дізналася завдяки Помічнику Ветерана у дніпровському центрі "ЯМаріуполь". Юлія зізнається, що участь у конкурсі бере не для перемоги, а щоб поділитися емоціями, відкрити світу пережиті почуття❤️‍🩹

Конкурсі поезії та прози серед військовослужбовців і ветеранів російсько-української війни ініціював Міжнародний фонд "Відродження". Підтримали його центри "ЯМаріуполь".

Реєстрація на участь за посиланням.

Джерело