20 червня виповнилося 10 років із дня проголошення блаженного священномученика УГКЦ Василія (Величковського) покровителем пенітенціарного душпастирства.

Про це на своїй фейсбук-сторінці пригадав о. Костянтин Пантелей, керівник Відділу у справах душпастирства у пенітенціарній системі України УГКЦ.

Урочисте проголошення Декрету, за яким новомученик УГКЦ владика Василій (Величковський) став опікуном в’язничного капеланства, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав здійснив під час Всеукраїнської прощі до Зарваниці 19-20 червня. З цієї нагоди паломництво до цього Марійського центру на Тернопільщині здійснило близько 200 службовців Державної пенітенціарної служби України з усіх областей України, в’язничні капелани, монахи і монахині Згромадження Найсвятішого Ізбавителя. Загалом за два дні прощу відвідали понад 100 тисяч прочан з усієї України і з-за кордону. По-особливому прочани та духовенство вітали гостей із Донеччини, Луганщини та Криму, які, долаючи численні блокпости та ризикуючи життям, взяли участь у спільній молитві за мир і єдність України.

«Василь Величковський був засуджений на кару смерті й перебував у камері, з якої щодня виводили на розстріл людей. Саме там засудженим на смерть він давав надію, відкривав двері в життя. Годі знайти кращий приклад святої людини, яка би була взірцем священика, який служить для в’язнів і подає надію безнадійним», – зазначив о. Костянтин Пантелей.

Як відомо з біографії блаженного, після арешту в 1945 році, коли він відмовився перейти на православ’я, ієромонаха Василія звинуватили у «активній антирадянській пропаганді» та засудили до розстрілу. Очікуючи кари, він провів у камері смертників три місяці, даючи в’язням духовні науки та сповідаючи їх. Пізніше вирок смерті було замінено ув’язненням, і блаженний провів 10 років у таборах Воркути, а також у Володимирській тюрмі. Тут не припиняв свого духовного служіння в’язням, служачи підпільні Літургії, сповідаючи, поширюючи між засудженими саморобні вервиці та хрестики. Після звільнення повернувся до Львова, де вів активну священничу підпільну діяльність аж до повторного арешту в 1969 році. Ще три роки ув’язнення провів у тюрмі міста Комунарська на Донбасі (нині — Алчевськ).

 

Синод визнав приклад душпастирства священномученика Василія над в’язнями знаковим для сучасного пенітенціарного служіння для всіх категорій в’язнів. «Він служив не тільки для вірних УГКЦ, а й для всіх дітей Божих», – підкреслює Декрет Блаженнішого Святослава. «Блаженний спрямував свою проповідь до всіх людей, які в умовах постійного страху, терору й очікування смерті були спраглі Євангелія». Тож у 2014 році священномученика було проголошено покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦ.

10-ліття цієї події 14 червня відзначила і львівська квартира-музей блаженного священномученика Василія. Молитву до владики Василія в домі, де блаженний провів близько 13 років свого побуту у Львові, звершив Митрополит Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк) та семінаристи Центру пенітенціарного служіння Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ.

Помешкання блаженного, що у Львові на площі Соборній, 11 (кв. 3) – це місце, це можна ближче познайомитися з життям цього священномученика, адже ця невеличка львівська квартира свого часу стала єпископською катедрою підпільної Церкви. Тут зберігаються речі владики Василія з часів його заслання та пізнішого проживання у Львові. Зокрема, можна побачити нещодавно віднайдені священничі ризи, богослужбовий посуд, одяг, книги блаженного. Відвідувачі дізнаються історію написання й віднайдення книги священномученика про Ікону Матері Божої Неустанної Помочі – у музеї можна придбати її примірник, а також нещодавно видану збірку спогадів про святого, біографічні праці, духовну літературу тощо. Крім того, квартира владики Василія залишається осередком щоденної молитви.

Відвідати квартиру-музей блаженного священномученика можна з вівторка по суботу з 10:00 до 16:00. У неділю – з 13:00 до 16:00.

У червні, окрім річниці проголошення Василія (Величковського) покровителем пенітенціарного служіння, святкують і інші дати, пов’язані з його життям. Зокрема, 1 червня відзначають річницю народження блаженного, а 30 червня – роковини відходу до вічності, які цьогоріч за рішенням Синоду УГКЦ вперше на всецерковному рівні святкуватимуть як день його пам’яті.

Джерело: velychlviv.com

Джерело