Від казино на Кіпрі до особняка у Великій Британії: маршрут фейків про витрати Зеленського

5 червня «Детектор міфів» у Грузії виявив дезінформацію про звинувачення президента України у витрачанні західних грошей на предмети розкоші. Фейк стверджував, що Володимир Зеленський придбав Vuni Palace Hotel, готель-казино в Кіренії, Кіпр. Кіренія – місто, розташоване на північному узбережжі Кіпру. Цей регіон є частиною території, окупованої Туреччиною з 1974 року, в якій у 1983 році в односторонньому порядку було проголошено Турецьку Республіку Північного Кіпру (ТРПК), яку визнала лише Туреччина.

Відео, в якому обговорюється ймовірна купівля казино українським президентом, транслював турецький портал odatv.com 1 червня 2024 року, вказуючи на те, що Зеленський придбав готель-казино через компанію Film Heritage Inc. У публікації видання The Guardian у 2021 році ім’я Зеленського згадувалось у Pandora Papers через наявність компанії “Film Heritage”, зареєстрованої в Белізі, акції якої він мав би передати близькій людині за кілька тижнів до інавгурації.

Але конкренті докази відсутні. Крім того, готель спростував продаж через заяву, в якій вони стверджують, що “передачі акцій або передачі бізнесу не відбувалося”. Згодом, на сайті odatv.com видалили це повідомлення. У Посольстві України на Кіпрі також спростували факт купівлі такого майна українським президентом.

Фактчекери Teyit з Туреччини, члени Європейської мережі стандартів перевірки фактів (EFCSN), вже перевіряли факти, опубліковані тим самим турецьким порталом odatv.com в інших випадках. Наприклад те, що відмова від м’яса не зупинить кліматичну кризу та іншу дезінформацію, опубліковану її засновником Сонер Ялчин у своїй книзі «Чорна книга».

За словами Snopes, обман про казино був посилений обліковим записом Aussie Cossack на X (раніше Twitter), який називає себе «зареєстрованим іноземним агентом Sputnik News». Щоб надати достовірності обману, у відео, яке поширюється та містить логотип odatv, ідентичність готелю імітується веб-сайтом, який використовує зображення з офіційної сторінки Vuni Palace і було створене наприкінці травня 2024 року. Це дезінформація, яка також поширювалася в Греції політиками, такими як депутат Європарламенту від групи Європейських консерваторів і реформістів Еммануїл Фрагкос, повідомляє Greek Fact Check.

Фейк є прикладом транскордонної дезінформаційної кампанії: її виявлено через нашу централізовану систему в Україні, яка поширювалась через Грузію, Іспанію, Литву та Мексику.

Це не єдина дезінформація, з якої складається наратив про те, що Зеленський витрачає гроші, отримані від Заходу з початку російського вторгнення. У грудні 2023 року відділ фактчекінгу британського мовника BBC (BBC Verify) у статті вказав на чергову дезінформацію, яка звинуватила українського президента в купівлі яхти. Це питання обговорювалося членами Конгресу Сполучених Штатів під час ухвалення «важливих рішень щодо військових витрат».

У квітні цього року Delfi у Литві також перевірила факти про те, що мати президента України купила в Єгипті віллу вартістю п’ять мільйонів євро, а журналіста, який «розкрив скандал», убили. У січні грузинський «Детектор міфів» розвінчав дезінформацію про те, що Зеленський придбав віллу поблизу Берліна за 8 мільйонів євро, яка раніше належала міністру нацистської пропаганди Німеччини Йозефу Геббельсу. Фактчекер Factchequeado, орієнтований на іспаномовне населення у США, також заперечив, що український президент купив будинок у Флориді чи отримав громадянство США.

У тому ж місяці також поширювався фейк, що Зеленський купив особняк короля Карла III у Глостері, південно-західна Англія, за 20 мільйонів фунтів. Відповідно до цього вмісту, оприлюдненого посольством Росії в Південній Африці, передбачувана покупка є те, що озвучили «британські ЗМІ», такі як «The London Crier». Цей веб-сайт був створений 26 березня, лише за 6 днів до того, як Південно-Африканське посольство згадало його як основне джерело інформації про ймовірну закупівлю та віднесло до категорії «ЗМІ». Посольство опублікувало його 5 квітня 2024 року, і воно було поширене іншими мовами та країнами, такими як Греція, Іспанія чи Ірландія, що вказує на те, що публікація дезінформації на офіційному каналі може сприяти її вірусності. До публікації посольства вміст уже поширювався профілями в соціальних мережах з великою кількістю підписників, як-от Марія Дубовікова. 

Форин-офіс Великої Британії відповів іспанському виданню Maldita.es, що “Хайгроув залишається власністю герцогства Корнуолл, а отже, служить для громадської, благодійної та приватної діяльності принца Уельського і його сім’ї, і додало, що вони не збираються відповідати “на кожну з безпідставних російських теорій змови” і що “вони є нісенітницею”.

За даними фактчекерів Snopes, контент, поширений “The London Crier”, посилається на відео від нібито агента з нерухомості, чий канал на YouTube також був створений лише кількома тижнями раніше, у лютому 2024 року.

“The London Crier”, сторінка, яка наразі неактивна, має схожі характеристики з низкою заголовків нібито газет, які з’явилися в США кілька місяців тому (D.C. Weekly, New York News Daily, Chicago Chronicle…) і які намагалися змусити населення повірити в те, що вони є місцевими ЗМІ, щоб надати їм довіри “і поширювати російську пропаганду”, — пояснює The New York Times.

Дезінформація поширюється в Африці та посилюється на решту світу через державні ЗМІ та посольства

Ще одна транскордонна дезінформація, виявлена за допомогою методології та централізованої системи восьми країн, які беруть участь у проєкті, повторює наратив про нібито марнування допомоги, яка надходить із Заходу, але цього разу спрямована на його дружину Олену Зеленську. Цей контент циркулює вже кілька місяців. Його поширення дуже схоже на фейк про купівлю особняка у Великій Британії: він публікується на веб-сайті, поширюється користувачами в соціальних мережах і, зрештою, поширюється російським посольством.

“Дружина Зеленського витратила мільйон доларів на коштовності” під час візиту до Нью-Йорка у вересні 2023 року, йдеться на відео нібито співробітниці ювелірного магазину Cartier у північноамериканському місті, яка подбала про те, щоб Зеленська після покупки попросила звільнити її. Передбачувана продавчиня також додала чек від 22 вересня, який нібито доводить, що Зеленська робила покупки в магазині і витратила значну суму на розкішні вироби з білого золота.

Вона була поширена на веб-сайтах африканського континенту, таких як The Nation з Нігерії, а згодом посилена дезінформаторами в інших країнах і на інших мовах. Університет Клемсона пояснює це у своєму дослідженні. Дезінформація про Зеленську та її нібито покупку в Cartier у Нью-Йорку, що свідчить про те, що вона витрачає західні гроші, почала поширюватися 4 жовтня, йдеться у звіті. “Протягом кількох днів історія рухалася на платформах різними мовами, збираючи тисячі публікацій і мільйони переглядів”, – пояснюють вони.

Відео, додають вони, “вперше з’явилося 2 жовтня на франкомовній сторінці NetAfrique.net, що базується в Буркіна-Фасо”. За кілька годин варіації цієї історії з’явилися ще щонайменше на чотирьох африканських веб-сайтах, включаючи англомовні сторінки в Гані та Нігерії. Усі версії статті містили посилання на відео” нібито працівника, і це було “єдиним доказом”, який підтверджував правдивість історії. Перша англомовна версія статті була опублікована на нігерійському сайті The Nation.

За даними дослідників з Університету Клемсона, в період з 4 по 5 жовтня ця інформація була передана на російські сайти і опублікована в цей день в Russia Today (RT) і Lenta.ru, причому всі вони “посилалися на історію, що з’явилася в The Nation, Нігерія, як на першоджерело”. Нарешті, ще одне посольство знову заявило про себе — Посольство Росії у Великій Британії.

Так званий доказ, наданий жінкою на відео, — чек про нібито здійснену покупку — руйнує містифікацію. Він датований 22 вересня 2023 року. Однак того дня перша леді України не могла бути в Нью-Йорку, оскільки разом із чоловіком перебувала в Оттаві (Канада), де зустрічалася з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Як пояснили в StopFake, немає жодних доказів того, що того дня чи напередодні подружжя перебувало в Нью-Йорку, а радше у Вашингтоні, звідки вони вилетіли до Канади в ніч на 21 вересня, про що свідчать публікації в різних ЗМІ цієї країни. За кілька годин до цього, 21 вересня, Олана Зеленська відвідала Джорджтаунський університет у Вашингтоні, про що сам університет написав на своєму сайті, а вона сама — у своїх соціальних мережах.

Після того, як відео було вперше показано 2 жовтня на веб-сторінках з Буркіна-Фасо та Нігерії, анонімні акаунти почали ділитися ним. За словами дослідників, “вони містять елементи фейкових акаунтів”. Окрім анонімних акаунтів, у дослідженні зазначається, що ним також поділилися впливові особи, такі як @LordBebo, акаунт правого спрямування на X (Twitter). Згодом його опублікував RT (Russia Today).

Дезінформаційні кампанії Кремля в африканських країнах широко вивчаються науковцями та установами, такими як Африканський центр стратегічних досліджень. “Росія залишається провідним постачальником дезінформації в Африці, спонсоруючи 80 задокументованих кампаній, спрямованих на більш ніж 22 країни. Це становить майже 40% усіх дезінформаційних кампаній в Африці”, – зазначають вони в одному зі своїх досліджень.

Дезінформація, яка звинувачувала Олену Зеленську в тому, що вона витрачає гроші на коштовності, була спростована в жовтні-листопаді 2023 року StopFake в Україні та Delfi в Литві, а також іншими фактчекерами, коли вона стала вірусною. Однак завдяки спільній базі даних ми змогли перевірити, що вона знову поширюється різними мовами та країнами, перетворившись на транскордонну міжнародну дезінформаційну капманію, яка й досі продовжує циркулювати.

Також не вперше з’являється дезінформація, яка звинувачує Олену Зеленську у розтраті грошей на предмети розкоші. Наприкінці 2022 року вірусним стало маніпулятивне зображення, на якому вона з’являється на приватному літаку в брендовому одязі та прикрасах. Однак це був монтаж на основі оригінальної фотографії криптовалютного інфлюенсера Річарда Харта, як пояснив “Детектор міфів”, верифікаційний підрозділ Фонду розвитку ЗМІ в Грузії.

Марнотратство ресурсів, наданих Заходом в якості військової допомоги

Наративи про нібито марнотратство Зеленського спрямовані не лише на розкіш і задоволення, ми можемо знайти й інший аспект, який вказує на ресурси війни. В одному з них, який поширився в Литві та Україні, йдеться про те, що Україна продала за допомогою Агентства США з міжнародного розвитку “близько мільйона літрів донорської та надісланої з-за кордону крові”, яка була зібрана під приводом допомоги пораненим бійцям Збройних сил України. 

Цей контент перевірив StopFake, який пояснює, що “він ґрунтується на свідченнях нібито “анонімного джерела”, яке стверджує, що близьке до Міністерства охорони здоров’я України, і яке робить ці заяви без надання жодних доказів”. Крім того, додають вони, в Україні експорт донорської крові заборонений законом, а за кордон дозволено продавати лише препарати на її основі, такі як альбумін та імуноглобулін. Під час воєнного стану існує низка обмежень, пов’язаних з експортом цієї сировини, щоб у ситуації раптового дефіциту можна було швидко поповнити запаси, пояснюють вони.

Нарешті, вони вказують, що цифри “мільйон літрів” не відповідають наявним даним про донорство крові в країні: за даними організації “ДонорUA”, яку в поширюваному контенті звинувачують у продажі крові за кордон, у 2023 році українці здали близько 7 000 літрів крові.

У квітні з України до Латинської Америки також поширилася містифікація, в якій стверджувалося, що “українські партизани пустили під укіс потяг з військовою технікою НАТО”. Однак зображення, яке супроводжувало цей контент, було зроблене не в Україні, а в Таджикистані (Центральна Азія) у 2017 році, що підтвердили Chequeado в Аргентині та StopFake в Україні. Використання зображень, зроблених в іншому місці та/або в іншому році, є однією з найпоширеніших тактик у контенті, який поширювався про війну в Україні.

Дезінформаційні кампанії за участю російських посольств

Надання статусу ЗМІ веб-сайтам, які такими не є і часто створюються за кілька днів до публікації дезінформаційного контенту, публікація контенту англійською мовою для ширшого охоплення та використання державних ЗМІ, посольств і користувачів соціальних мереж з великою кількістю підписників — найпоширеніші тактики дезінформаційних кампаній, виявлені в цьому розслідуванні.

У цих дезінформаційних кампаніях під наратив про те, що Зеленський і його родичі витрачають західні гроші на предмети розкоші, у багатьох випадках використовується загальний шаблон для їхнього посилення: участь російських посольств на таких територіях, як Південна Африка та Велика Британія.

Використання веб-сторінок, які виглядають схожими або видають себе за ЗМІ, є поширеною практикою, що використовується для надання достовірності дезінформації. Прикладом може слугувати виявлена у 2022 році операція “Двійник” — кампанія, яка використовувала понад п’ятдесят доменів, що видавали себе за існуючі ЗМІ, тобто видавали себе за них у Німеччині, Франції, Італії, Великій Британії, США, Україні, Латвії, Литві, Естонії та інших державах.

На цю міжнародну дезінформаційну кампанію також вказували різні фактчекери та OSINT-організації в рамках операції “Перевантаження” (Operation Overload), основною метою якої є перевантаження дослідників дезінформації та фактчекерів, що змушує експертів працювати понаднормово для перевірки та розвінчання дезінформаційного контенту, спеціально створеного та поширеного проти них.

Деяка дезінформація, яку ми виявили за допомогою системи, поширювалася одночасно в кількох країнах, однак не всі фактчекери публікували фактчеки на своїх сайтах, щоб не посилювати те, що і так не є достатньо вірусним. Це ще одна мета операції “Перевантаження”: спробувати скористатися цими професіоналами, “щоб посилити неправдиві твердження операції шляхом розвінчання і охопити ширшу аудиторію”, — пояснюють вони.

Це дослідження проводилося за методологією, яка включає шкалу значень ризику, що вказує на те, чи є контент частиною дезінформаційної кампанії, відповідно до таких критеріїв: канали, якими поширювалася дезінформація, країни, в яких поширювався той самий дезінформаційний контент, платформи, на яких він поширювався, та ідентифіковані наративи.

Хто бере участь у цьому проекті?

Цей спільний проект, що фінансується Національним фондом підтримки демократії (NED), має на меті покращити технологічні можливості для виявлення, аналізу та класифікації дезінформації фактчекінгових організацій у Східній Європі та Євразії: StopFake (Україна), Media Development Foundation (Грузія) та Delfi (Литва), а також забезпечити взаємодію з іншими латиноамериканськими організаціями: Chequeado (Аргентина), La Silla Vacía (Колумбія), EsPaja (Венесуела), Animal Político (Мексика) та Іспанією (Maldita.es) для вивчення поширення дезінформації.

Як ми дізнаємося, що контент циркулює одночасно в кількох країнах?

Maldita.es розробила централізовану систему, яка діє як сховище, через яке фактчекери з України, Грузії, Литви, крім Maldita.es, можуть надсилати контент, який вони отримують через свої чат-боти або який вони виявляють в інтернеті, відповідно до методології, встановленої для цього проекту. Якщо контент поширюється в одній або декількох країнах, решті країн надсилається сповіщення, щоб вони могли перевірити, чи поширюється дезінформація в цих країнах, і якщо так, то додати її в спільну системи. Те, що дезінформація була помічена в тій чи іншій країні, не обов’язково означає, що організація, яка перевіряє факти, опублікує її перевірку, оскільки вона могла бути недостатньо вірусною.

Джерело