Російського репера видають за полеглого українця: новий фейк у волинському сегменті фейсбука
На Волині фото російського репера Андрєя Косолапова, більш відомого під псевдонімом «Macan», намагалися видати за фото «ще одного нашого героя», який загинув на війні.
Щемливий допис про начебто «героя» Назара Стахіва у місцевій спільноті «Теревені про Луцьк», яка налічує понад 247 тисяч користувачів, розмістили з акаунту «Ірина Поліщук».
Про це фактчекерам проєкту «Брехунець» повідомили читачі.
Подаємо текст допису-вкиду без змін:
«З чорною стрічкою був коровай….
Домовина…
Квіти. Коровай. Люди в чорному всі сльози витирають.
-Чому мій син у 20 літ йде в рай. Ви ж говорили, що Герої не вмирають!!!
Саме до цієї щемливої поезії додали фото росіянина, аби видати його за українського воїна.
Допис зібрав більше 700 реакцій користувачів, коментарів на кшталт: «мої співчуття», «вічна пам’ять герою», «серце розривається від болю» та слів подяки «за захист».
Ми перевірили й акаунт «Ірина Поліщук», який і розмістив фотофейк. Як виявилося, на сторінці чимало подібних постів, які «вона» розміщує у різних групах.
Під кожною з цих публікацій багато однотипних коментарів, які опубліковані майже в один і той же час. Така активність може свідчити про те, що таким чином «розганяють» пост, аби його побачила якнайбільше користувачів. Тим самим привертають увагу до посту, аби люди охочіше залишали коментарі.
Дуже ймовірно, що саме такі пости роспропаганда використовує, аби просувати свої наративи про начебто колосальні людські втрати серед українських захисників. Також щемливі фейкові дописи слугують інструментом для збільшення зневіри у подальшу перемогу, нагнітання депресії через війну. Фрази, на кшталт «а ви ж казали…», ділять українське суспільство.
Закликаємо вас перевіряти інформацію, яку активно просувають у соцмережах. Адже кожен ваш лайк, репост, коментар додає їм популярності й ви тим самим допомагаєте поширювати брехню.
Пояснюємо, як працюють щемливі фейкові дописи і як на них реагувати
По-перше, поцікавтеся хто розмістив допис. Перегляньте сторінку, підписників, формати та тематику постів. Якщо на сторінці немає інформації про автора, головного та «живих» фото, а усі публікації однотипні, які стосуються лише начебто втрат ЗСУ – варто задуматися, чи це реальна людина.
По-друге, якщо допис апелює до емоцій, до прикладу, розміщений з акаунту «Ірина Поліщук», він має на меті викликати жалість та співчуття до «юного героя», навіяти сум та зробити вас вразливими, щоб вами керували емоції, а не розум.
По-третє, перегляньте коментарі. Зверніть увагу, з яких акаунтів їх розмістили й в який час. Якщо більшість коментарів однотипні від таких же акаунтів, а найголовніше – розміщені в той самий час – це може бути ознакою роботи ботоферми.
По-четверте, скористайтеся простими методами перевірки фото. Наприклад, пошуком за зображенням у Google. Google Lens – дає змогу прослідкувати, де ще були опубліковані фото, TinEye – знайде першоджерело зображення.
Також використовуючи ВПН, можна переглянути зображення у «Яндекс фото», завантаживши картинку на сервіс та звірити результати пошуку.
Не забувайте, що наразі ворог масово використовує зображення, згенеровані сервісами ШІ. Перевірити їх можна за допомогою порталу isitai.com.
Навіщо створюють і поширюють такі штучно створені зображення?
Поширення щемливих дописів та картинок – це метод, яким користуються, аби збільшити популярність сторінок і залучити більшу кількість лайків, репостів та загальне охоплення. Адміністратори таких спільнот використовують емоції, щоб привернути увагу аудиторії, оскільки подібні публікації викликають у людей співчуття. Такі пости лайкають і поширюють патріотично налаштовані люди, у яких емоції часто переважають над логікою.
Коли аудиторія збільшується – адміністратори можуть використовувати спільноти для просування сумнівних рекламних або й відверто пропагандистських матеріалів.
Ці групи також можуть служити для розповсюдження пропагандистських меседжів: серед патріотичного контенту інколи з’являється інформація, яка може дестабілізувати українське суспільство. У випадку, коли користувачі поширюють фальшиві фото військових, піддаючись емоціям, вони також можуть поширювати чутки й іншу неперевірену інформацію.
За фальшивими зображеннями можуть стояти посилання на сумнівні сайти, які маніпулюють громадською думкою і посилюють негативні настрої у суспільстві: від розчарування до паніки.
Такі акаунти, які діють за такою схемою: спочатку розміщують фотографію військового, а після досягнення певної кількості лайків і репостів, цей допис змінюють на посилання на маніпулятивні сайти. Тобто, якщо хтось лайкнув чи поширив цей пост, то йому та його друзям у стрічці відображається зовсім інша інформація, найчастіше це російські пропагандистські повідомлення.
Теми таких публікацій на фейкових сайтах включають мобілізацію студентів, законодавчі зміни, що перетворюють Україну на «диктатуру», зневагу військових до мешканців прифронтових зон тощо. Жодна з цих публікацій не є правдивою, адже такі сайти не орієнтуються на правду, а на емоції. Вони часто мають істеричний тон, фокусуючись на стражданнях і смертях, що залишає депресивні враження і посилює зневіру.