29 серпня, у свято Усікновення глави Івана Хрестителя, владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицький, разом із духовенством відслужив Божественну Літургію та Панахиду у Катедральному соборі Пресвятої Трійці в м. Дрогобич з нагоди Дня пам’яті загиблих захисників України.

Під час проповіді владика Григорій перш за все згадав про Іловайську трагедію, яка за його словами, «cтала трагедією національного масштабу, де загинуло кількасот наших воїнів, підступно розстріляних, незважаючи на різні домовленості про зелений коридор, яким вони повинні були вийти з оточення». Також владика наголосив, що сьогодні ми молимося за всіх воїнів, які загинули у боротьбі за Україну. «Сьогодні ми поминаємо не лише тих, хто віддав своє життя під Іловайськом, але й усіх синів і дочок нашого народу, що загинули у боротьбі за Україну, за наш народ, за нашу свободу, нашу гідність і наше майбутнє. Ми хочемо сьогодні, щоб їхні імена були вимовлені, хочемо їх пом’янути перед Божим обличчям і просити в Господа для них найвищої нагороди, яку може отримати людина – Божого Царства», – сказав владика.

Далі єпископ зазначив, що нинішній день наповнений смутком і що лише людськими силами його подолати неможливо. «Ми, як християни, приходимо до Бога і просимо, щоб Він сам поклав цілющі ліки на наші рани, щоб Він знайшов слова потіхи і дав нам їх, щоб вони змогли відродити надію і повернути нас до життя», – зазначив проповідник

Роздумуючи над болями і стражданнями, які завдає нашому народу російсько-українська війна, єпископ заохочує переосмислити їх крізь призму сьогоднішнього свята – Усікновення голови Івана Хрестителя. За словами проповідника: «Іван Хреститель зрозумів, хто він є. Він був тим голосом, хто говорив правду і не боявся за цю неї віддати своє життя. Він напоумлював Ірода, що той живе негідно, що він не може жити із жінкою свого брата. І робив це не з ненависті до нього, а можливо, навпаки, з любові, щоб навернути Ірода з того нечестивого шляху, дати йому шанс на поправу і зміну своєї поведінки». Подібно до Івана Хрестителя, «наші полеглі воїни, наші Герої, збагнули в чому сенс їхнього життя. Кожен із них сказав собі: “Моя місія і моє покликання – піти і захистити свою рідну землю, свою родину, забезпечити вільне і гідне життя для своїх дітей, для свого народу”», – зауважив єпископ.

Крім цього, владика Григорій, порівнюючи людей з євангельської розповіді та Івана Хрестителя, показав, хто справді був свобідний. «Ті всі люди, про яких говорить нам євангельська розповідь, є невільниками. Вони є залежними. Ірод залежний то вір Іродіяди, то від того, що про нього подумають, то від загальної опінії. Ті вельможі, що коло нього, не скажуть: “Слухай, царю, що ти робиш? Схаменися!”. Виглядає, що найбільш вільним є Іван Хреститель, який сидить у в’язниці. Бо його не зламали і не переконали говорити інакше чи замовкнути. Так само і наші Герої залишилися свобідними, хоч вони не є фізично присутні з нами, але той дар свободи вони передали в наші руки, вони його не загубили. Ворог забрав їхнє дочасне життя, але не забрав від них свободи» – сказав проповідник.

На завершення проповіді владика наголосив на тому, що євангельський уривок про Усікновення голови Івана Хрестителя закінчується не смертю, але поверненням учнів до Ісуса, які розповіли «Йому про все, що робили й чого навчали» (Мр 6, 30). «І ми так само, з нашими болями і втратами, прийшли до Ісуса, щоб Йому розказати. У цьому є сенс – щоб саме від Нього почути: “Я воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити” (Ів 11, 25). Ми прийшли по ту обіцянку, і Господь нам її дає. Ми також хочемо у Господа попросити, щоб ми навчилися шанувати наших Героїв, щоб ми вміли дорожити їхньою пам’яттю, вміли їх наслідувати», – закликав владика Григорій.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

 

Джерело