Фейк: Нова назва копійки «шаг», запропонована НБУ, – російська, українською має бути «крок»
Назва «шаг» – це питоме українське слово для визначення дрібних монет. Ця назва вже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI – XVII ст.). «Шаг» широко вживається в класичній українській літературі, зокрема згадується у творах Т. Шевченка, І. Котляревського, П. Мирного, Л. Українки та інших письменників. У часи Української революції 1917–1921 років у реальний грошовий обіг були введені грошові знаки з назвою «шаг», що було тоді закріплено на законодавчому рівні. У 1992 році, коли обговорювали назву майбутньої обігової монети незалежної України, знову спробували повернутися до цієї назви, але тоді від цієї ідеї відмовилися.
Новина про те, що Національний банк України планує змінити назву української розмінної монети з «копійки» на «шаг», сколихнула соцмережі. Найбільше користувачів соцмережі обурив не сам факт перейменування, а слово «шаг», яке вони вважають російським. Деякі користувачі не стримували емоції: «Та хай би й навіть в нас ходили зараз ці копійки… Але «шаг», ***. Дерусифікували, ***. Російським словом, ***, котре вже не існує в українській».
На відміну від незадоволених користувачів прокремлівські пропагандисти одразу чітко зрозуміли, про що йдеться і назвали плани НБУ «русофобією, близькою до апофеозу».
Другого вересня на сайті Національного банку України з’явилася новина, що установа ініціює зміну назви розмінних монет з «копійки» на «шаг», з метою «відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України».
Рішенню НБУ передувало ретельне вивчення історичних документів, історії грошового обігу в Україні, класичної української літератури, тощо. У своїх висновках історики, нумізмати, філологи та мовознавці беззаперечно довели, що назва «шаг» давнього українського походження і вона «вже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI – XVII ст.)». «Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури», наголошують вчені.
«Шаг» широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творах Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Панаса Мирного, Лесі Українки та інших письменників. Зокрема, фахівці Національного музею Тараса Шевченка знайшли в текстах поета 11 випадків використання слів «шаг», «шажок», які вживаються у значенні старовинної монети, півкопійки. А старший науковий співробітник Національного музею історії України Владислав Безпалько повідомив, що «вже в козацькій Україні з середини XVII ст. назва «шаг» широко вживалася в мові діловодства… Тому воно швидко стало популярним та основним найменуванням дрібної лічби грошей, глибоко вкорінилося в мовному вжитку та українській культурі загалом».
«Наша гривня — княжого роду, а шаг — походить із славетного роду козацького», — наголосив старший зберігач фондів Музею грошей НБУ, доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін.
Збереглися прислів’я з назвою цієї грошової одиниці: «Хто шага не береже, той не варт і копійки»; «Ні шага грошей», «Шаг був один – і той пропав» та інші. А в творі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» можна зустріти згадку про цю розмінну монету: «опинився Шавкун серед великого города без шага грошей, без знайомих людей».
У часи української Революції 1917-1921 рр. у реальному грошовому обігу було запроваджено розмінні знаки із назвою «шаг». Саме тоді починається історія перших українських марок-монет з номіналами у шагах: 10, 20, 30, 40, 50 шагів. В обігу такі гроші перебували недовго – до березня 1919 року.
Ця ж назва використовується і на знаках визвольного фонду української діаспори, зазначає український історик Олександр Алфьоров.
У 1992 році, коли обговорювали назву майбутньої обігової монети незалежної України, знову спробували повернутися до назви «шаг» для розмінної монети. У 1992 році Луганським монетним двором (Луганський верстатобудівний завод) навіть були викарбувані пробні монети – «1» та «50» шагів. Але тоді від цієї ідеї відмовились.
Український історик Олександр Алфьоров відзначає, що «з незалежністю була спроба відновити назву шаг, але перемогла імперська копійка, яка маркує простір рубля».
Як раз назва «копійка» має російське, імперське походження. «Копійка» походить спочатку від народної, а потім офіційної назви монет Московського царства. На них Георгій Побідоносець був зображений на коні і зі списом, яким він вражає змія. Російською мовою спис — «копье», тому і назва монети — «копейка». В українській мові воно перетворилося на «копійку». Як зазначили в НБУ, «в умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав (в РФ, Білорусь та невизнному Придністров’ї — прим.ред.). Зміна назви монет сприятиме дерусифікації та деколонізації». Зазначимо, що в Болгарії «копійками» називають політиків, залежними від РФ за невелику плату, за дріб’язок.
Для перейменування монети потрібні зміни до законодавства. Підготовлені законопроекти мають бути розглянуті та схвалені Верховною Радою України. Після цього Нацбанк планує розробити дизайн і визначити порядок введення в обіг «шагів», а також терміни вилучення «копійок» з обігу.
Раніше StopFake спростував фейк, що Укрпошта випустила марки з російськими військовополоненими і написом «На коліна перед Україною».