Кожна добра справа, що спрямована на збудування спільноти Церкви, є можливістю доторкнутися до служіння. 

“Збери людей і розпали в них прагнення безмежного моря”, – каже отець Вальдемар Павелець. Коли виникає бажання зробити щось добре для Церкви, завжди знайдеться можливість. Варто лише зробити крок і не боятися взяти на себе відповідальність. Навіть якщо результат виявиться не таким досконалим, як ти уявляв, це – шлях і певний досвід, який можна використати наступного разу. Господь кличе нас до дії і добрих справ. “Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл – мертва!” (Якова 2:26) В певний час парафія може мати потребу в допомозі з прибиранням чи приготуванням до свят: поставити та прикрасити ялинку до Різдва, навести порядок у клумбах біля входу до храму тощо. Спільноту церкви будують не тільки священники, але й парафіяни, які активно беруть участь і мають палке бажання ділитися істинною вірою з іншими. Під час богослужіння можна спостерігати спільність у читанні Слова Божого, коли парафіянин читає уривок на день, або ж під час співу Псалмів чуємо голос парафіянина. Під час святкового Різдвяного періоду можна спостерігати Вертеп, сотворений дітьми – маленькими, але вже відповідальними парафіянами, що прагнуть також прийняти участь у служінні на парафії. Ісус єднає нас і дає можливості зростати спільно у вірі, тому не слід боятися втілення доброго наміру на славу Божу.

Джерело