13-та неділя по Зісланні Святого Духа

Будуть давати йому своєчасно його плоди.

Мт 21,33–42

У притчі про виноградник Ісус зобразив долю ізраїльського народу. Бог, як добрий Батько, вчинив його Своїм вибраним народом і дав йому закон та пастирів для спасіння. Ізраїль мав бути знаком Божого благословення для світу. Господь очікував від народу добрих плодів вірності, віри та любові, але слуги народу замінили вічні блага на тимчасові, заповіді на людські релігійні звичаї і замість любові принесли Богові плоди невірності та самолюбства.

Центральною постаттю в притчі є господар виноградника, який символізує Бога як доброго Батька. Постава господаря має послужити для нас прикладом дбання про освячення та спасіння ближніх, наближення Божого Царства до людей.

Поведінка господаря виноградника – приклад довіри Бога до людини. Він довірив їй найцінніше – життя. Це відповідальність за власне здоров’я і життя, за подружжя, зокрема жінок за народження і виховання дітей, лікарів, керівників за збереження життя, за долю та спасіння іншої людини.

Притча про виноградник стосується не тільки вибраного народу, вона актуальна також сьогодні для нас усіх. Виноградником є також Церква та наше життя. Притчею про виноградник Христос намагався оживити в ізраїльтян віру, що основою спасіння є Божа любов, а не людські жертви. Що Ісус є Сином Бога Ізраїля та очікуваним Месією, Який прийшов для спасіння людства.

Одна з цілей цієї притчі – тема віри та молитви, яка приносить плоди віри – любов до Бога. Рослини приносять плоди завдяки своїй основі, яким є коріння. Подібно наша побожність принесе добрі плоди, коли її основою буде віра. Словами та чудами Ісус виховував у людей віру – основу духовного життя, зв'язок із Богом. Ми пізнаємо Боже слово, Христову науку в Євангелії, щоб мати віру, міцний зв'язок із Господом, наповнити життя присутністю Ісуса. Коли Христос є з нами, тоді Він діє в нашому житті, можемо отримати Його допомогу та опіку: оздоровлення, захист від зла та різні дари.

Наш духовний зв'язок із Богом найчастіше переживаємо з допомогою молитви. Молитва приносить нам добро завдяки вірі. Сьогодні зустрічаємося з живим Ісусом на молитві, у Святих Тайнах та в Божому Слові. Чому іноді наша молитва не має успіхів? Бо немає віри. Божу допомогу дає не сама молитва, а віра. Тому Христос навчав: ,,По вашій вірі станеться вам” (Мт 9,29), ,,Все можливе тому, хто вірує” (Мр 9,23), ,,І все, чого проситимете в молитві з вірою, отримаєте” (Мт 21,22).

Щоб отримати потрібні дари, не достатньо молитися, а необхідно передусім вірити, що Бог є, що Він може це дати мені, бо є джерелом добра.

Тому молимося, просимо Його про допомогу. Хто вірує, отримує допомогу, а хто не вірує – не отримує Божої помочі. Бог завжди готовий допомогти нам, дати потрібні дари, але маємо проявити віру, готовність їх отримати. Віру можна порівняти до простягнутої руки в бік Господа. Молитися з вірою, означає подати Ісусові свою руку й прийняти від Нього допомогу – необхідні дари. Коли молимося без віри, то просимо Господа про поміч, але не подаємо Йому руку, щоб отримати те, що просимо в Нього.

Якось до старця Паїсія Святогорця прийшов чоловік, у якого було безліч проблем, і сказав йому: ,,Отче, у мене те й те, скажіть, що мені робити?” Старець спитав його: ,,А ти ходиш на Святу Літургію?” ,,Не ходжу”. ,,Так ось, ходитимеш тепер щонеділі”. ,,Добре, а про мою проблему, що Ви скажете?” – він хотів змінити тему. ,,Ти зробиш те, що я сказав, і тоді побачиш”.

Він поїхав додому зі Святої Гори трохи засмучений, кажучи: ,,Я такий шлях пройшов, а старець Паїсій сказав мені те, що я й так знаю: ходити до церкви! Але так і бути, зроблю, як він сказав”.

Став ходити до церкви, і проблеми у його сім'ї та на роботі поступово почали вирішуватися. Це його здивувало. А через півтора року він побачив, що багато чого влаштувалося, і знову поїхав на Святу Гору. Тоді старець Паїсій запитав його: ,,Ти ходиш до церкви, як я тобі сказав? ,,Ходжу, отче, і все в мене влаштувалося. Я хочу, щоб ви сказали мені, як це сталося?”

Старець сказав йому: ,,Дитя моє, коли ходиш до церкви, ти примирюєшся з Богом. А коли примиришся з Ним, хіба ти не розумієш, що Він подасть тобі всі блага? До того, як прийти до мене, у тебе не було добрих стосунків із Богом, і ти чинив Йому опір, був від Нього далекий. А я показав тобі причину усього: якщо примиришся з Богом, то все інше, одне за одним, влаштується. Тому твої проблеми вирішилися".

Наша побожність буде плідною, якщо наповнимо її вірою: відкритістю серця на Божу правду та простягнутою рукою на знак готовності прийняти Божі дари. А життя стане щасливим, коли наповнимо його присутністю Ісуса, як нашого пастиря, опікуна, приятеля. Христос впорядкує, очистить  наші думки, бажання, почуття, слова та вчинки й щедро наповнить даром любові. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело