З 24 серпня по 28 вересня в Українському Культурно-Освітньому Центрі міста Вінніпеґ (Канада) відбулася виставка фотомитця Норберта К. Івана “Діти війни”.

Задум мого проєкту мав декілька причин для існування.

Два роки тому на відзначенні Відновлення Незалежності України у Вінніпезі я зустрів молоду жінку з двома синами. Утікаючи від повномасштабної російсько-української війни, вона разом з тисячами інших жінок з дітьми залишила позаду не тільки дім, але й чоловіка. Окремі родини вибиралися з прифронтових зон буквально в останні години… якби затримались, то навряд чи залишилися б живими. Те, що робила московська солдатня на окупованих територіях, весь світ побачив після звільнення окремих міст (Бучі, Ірпеня, Гостомеля) – факти насильств, тортур і розстрілів стали страшнішими за злочини фашистів. Багато мамусь з дітьми, пройшовши через кордони, притулки, безгрошів’я, паперові тяганини, міграційні бар’єри, часом без елементарних особистих речей й теплого одягу, потрапили до Канади, яка має найбільшу у світі українську діаспору.

З розповідей жінок я дізнавався, що до цього часу вони жили мирно й спокійно у своїй країні, мали добру освіту й роботу, впевненість у завтрашньому дні й плани на майбутнє. І все це в один момент перекреслила війна.

Я вирішив зробити для них те, що міг. Й почав фотографувати мамусь з дітками. Незабаром, після наших перших фотосесій, мені почали надходити повідомлення та телефонні дзвінки від інших матерів, чоловіки яких загинули, пропали без вісти, поранені або воюють за волю України.

Так народився цей фотопроєкт.

По-друге, допомога переселенцям була результатом моєї власної подорожі до Канади у пошуках кращого життя. Я сам емігрант і тому розумію, як важко починати нове життя на чужині – часто без засобів до існування, без мови, без друзів чи родини, яка б підтримала й порадила. Тому разом з Українським Культурним Центром Вінніпегу до Дня Незалежності України ми організували цю фотовиставку.

Ось як про це написала Ольга Хамедова, доцентка кафедри журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка:

“До Дня Незалежності України у Вінніпезі відкрили фотовиставку митця Норберта К. Івана. Фотохудожник  не може стримати сльози, розповідаючи про свою роботу над виставкою  “ДІТИ ВІЙНИ З УКРАЇНИ”. Задум митця був створити портрети новоприбулих українок з дітьми, чиї чоловіки захищають Україну на фронті.  Свій задум він втілив надзвичайно оригінально: портрети жінок і дітей розміщені на тлі іншої фотографії – чоловіка і батька.

Цей фотографічний  колаж – інтертекстуальний. Він прочитується і як історія кохання, і як  родинна історія, і як історія дітей війни, покоління українців доби війни, нової хвилі української еміграції. Для митця  це не просто черговий проєкт. Фотограф прагне донести до глядачів  трагедію українського народу, і сам  емоційно переживає її. Норберт К. Іван є провідним фотографом української громади Манітоби,  без його участі не обходиться жодна помітна подія діаспори провінції Манітоби. Сам плин українського  життя Вінніпега зафіксований у його фотографіях”.

Перед цим світлини з серії “Діти війни” виставлялись в будівлі Законодавчих зборів провінції Манітоби і виставку змогли переглянути тисячі жителів Вінніпегу.

 

Нагадаю, що до березня 2024 року було офіційно повідомлено, що Канада прийняла майже 250 тисяч українців (з 17 березня 2022 по 27 лютого 2024 року). Загалом імміграційне відомство отримало понад 1 мільйон 186 тисяч заявок, з яких було схвалено 960 тисяч. Станом на 21 січня 2024 року, понад 221 тисяча новоприбулих українців отримали фінансову допомогу від федерального уряду. Провінція Манітоба прийняла близько 30 тисяч українців. У жовтні 2022 року прем’єрка Манітоби Хізер Стефансон закликала федеральний уряд виділити більше грошей на допомогу українцям, які тікають від війни.

Загалом, російсько-українська війна істотно вплинула на життя нашої діаспори. Тому українці Вінніпегу теж не змогли залишитися осторонь загальної біди – кожен допомагав, як міг. Хто ж може зостатися байдужим до жінок, які знову вчаться усміхатись і дітей, в очах яких ще помітно відблиски страждань і страху?

Щира подяка Українському Культурно-Освітньому Центрі міста Вінніпеґ за організацію й розповсюдження інформації про фотовиставку “Діти війни”.

Слава Україні!

 

Довідково

Норберт К. Іван – канадець українського походження, педагог, кореспондент діаспорівського часопису Ukrainian People (Чикаго) та талановитий фотограф.

Його мистецькі фотографії з різних важливих подій Діаспори, Канади, США, України, Польщі та інших країн світу сьогодні відомі в усьому світі.

Присвятив своє життя українській громаді, мистецьким проєктам та професійній фотографії.

У 2004 році як Міжнародний спостерігач побував в Україні і став свідком подій Помаранчевої революції. Пізніше документальні світлини вилились у мандрівну виставку “Обличчя Помаранчевої Революції” (Faces off the Orange Revolution), яка вперше демонструвалась в Українському Культурному Осередку міста Вінніпег.

Далі були виставки до Голодомору-Геноциду українського народу (HOLODOMOR -The Ukrainian Genocide), “Хаос” про президента Віктора Ющенка та Лемківську Ватру (“Chaos”, President of Ukraine V. Yuschenko and Lem.Vatra), участь у проєктах “Myron Levytsky” Publisher: Ukrainian Artists’, Mykola Khyl’ovy’s Pamphlets”, “H. Skovoroda in Modern Ukrainian Prose” та сотні тисяч світлин з життя української діаспори Канади та США.

З 2015-го року – власний кореспондент журналу “Ukrainian People” (Чикаго). Його пречудові світлини й цікаві статті радують читачів як у Північній Америці, так і в Україні.

Норберт К. Іван працює викладачем природничих наук у канадському місті Вінніпег.

 

 

  

Джерело