Митрополит Ігор привітав семінаристів із початком навчального року: «Бажаю успіхів у студіюванні та у практиці чесного життя»
Субота 1Кр 4,17-5,5; Мт 24,1-13 (о. д-р Турконяк Р.) Семінарія 05.10.2024.
Достойні брати-семінаристи, доброчесні отці, отче ректоре, докторе Ігорю, присутні рідні та близькі, дорогі наші катехитки та катехити, усі учасники сьогоднішнього моління, дякую всім, що прийшли сьогодні помолитися, прославляти Бога та виявити шану одні одним! Хоч наші брати уже давно розпочали навчання у семінарії, цією Службою Божою ми благословляємо та радісно потверджуємо цей академічний рік.
В Україні війна, російський ворог напав на нашу землю у 2014 році, а ще більше розширив свою жорстокість з 24 лютого 2022 року. Загарбники мали намір у три-п’ять днів захопити Україну і в майбутньому знищити український народ. Дивні зобов’язання взяв на себе російський агресор: винищити нашу націю. Це очевично демонська вказівка! Ворог мав конкретні плани, графіки, зброю, списки ліквідації осіб, розміщення на карті стратегічних об’єктів для знищення тощо. У ворога навіть були приготовлені медалі за взяття наших міст. Ненависники чинять усе проти Божої волі. Так, поки що Господь не заговорив ще.
Бог знає про війну і мовчить, а ми не можемо наказувати Богові як він має вчинити, бо він усе краще бачить й усім відає! Від перших днів вторгнення в Україну і захоплення Криму росією вже пішов 11-тий рік, а від повномасштабного вторгнення 3-тій рік. Наш народ захищається, молоді та працездатні воїни і воячки боронять свою землю, віддають свої життя за суверенність України, за своїх рідних та близьких осіб, захищають нас з вами! Нам не легко, але в таких складних умовах приходиться вчитися нашій молоді у різних навчальних закладах, у тому числі і в семінаріях. Такі складні часи переживаємо, бо гордий демон не любить спокою, він шукає людей, щоб їм нав’язувати свою волю і багато з народу приймає та виконує його згубні плани. Це не від ангелів, не від Бога ця війна – це диявол її автор, який знайшов виконавців і духовно занапащає їх.
Святий апостол Павло послав до коринтян Тимофія, побожного брата, щоб напоумити мешканців Коринту, які згорділи, не виконували слова Господнього. Він писав, що вони бажають немов би він мав прибути з палицею! Дорікає їм за те, що вони вдалися у розпусту, огорнули себе дуже гидкими гріхами, що навіть погани не чинили такого! Святий апостол Павло переживав за народ, якому він попередньо проповідував і який увірував, але не практикував життя вірою. Таких людей, святий був готовий віддати сатані на погибель тіла, щоб спасти духа. Бо тіло тимчасове, а дух – вічний! Пригадував, що Царство Боже здобувається силою, часто наполегливою роботою над собою, а не словом. «Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство небесне здобувається силою, і ті, хто застосовують силу, захоплюють його» (Мт 11,12). З поганою програмою демона слід боротися, а не приймати та не виконувати її!
Святий євангелист Матвій описав подію про те, як Ісус вийшов з храму, а його учні пробували будівлею святині втішати його. Господь промовив до них, що з цього храму залишиться лиш розвалене каміння, усе буде зруйноване попри те, що це храм Господній. Апостоли показували красу та хизувалися будівлею, а Христос перестерігав їх, щоб не захоплювалися зовнішніми речами. Людині потрібно плекати духа, виховувати себе до правдивого служіння Богові, до цілковитого служіння Йому, а не половинної посвяти. Під час розмови, учні бажали довідатися від Ісуса про терміни кінця світу, а Господь вказував їм, щоб не відступали від гідного служіння Богові. Яка користь людині знати про час кінця світу? Ісус мав готову відповідь: «Про той же день і годину ніхто не знає: ані небесні ангели, ані Син, тільки один Батько» (Мт 24,36). Спаситель згадав про Ноя, коли той будував корабель й попереджував про потоп. З нього народ насміхався і не вірив в те, про що попереджав Ной. Потоп прийшов і весь невіруючий та грішний люд знищив. Ісус вказував, щоб його учні були уважними, бо і їх пробуватимуть ошукати, називаючи себе месією. Господь засвідчував про війни, землетруси, голод, всілякі інші нещастя. Хоч це все й не буде кінцем, проте ситуація буде ще гіршою тоді, коли віруючих видаватимуть на муки, вбиватимуть, усі будуть ненавидіти їх. А ще з’являться фальшиві пророки, які зведуть на манівці багатьох… І цього не потрібно очікувати аж до кінця світу, бо для кожної особи, яка помирає, настає кінець світу. Найважливіше – бути готовими, щоб цей кінець зустріти з чистим сумлінням. Ісус перестерігав, уболіваючи: «Отож і ви будьте готові, бо саме в ту годину, в яку не сподіваєтеся, – прийде Син Людський. (Лк 12,40). Шукаймо важливіших речей в житті, які допомагають у спасінні душі, а не тих, які заспокоюють цікавість. Важливо упорядковувати своє життя, а не гнатися за багатством, щоб бути авторитетними. Мудрець закликає: «Дитино, прославляй твою душу в лагідності і дай їй честь за її гідністю» (Сир 10,27). Мудрець пропонує одягати душу чеснотами, які залишаються як прикраси душі на всю вічність.
Ми усі, а також катехитки й катехити, повинні дбати про те, щоб прикрашати свою душу чеснотами, навчати інших такого прекрасного стилю життя!
Вітаю тут присутніх катехоток й катехитів, яким довірено важливе завдання: навчити дітей основ християнської віри, прищепити у їхніх серцях любов до Бога і до ближніх, заохотити провадити бездоганне життя. Для цього необхідні відповідні знання, навички, а також важливо мати душу, прекрашену чеснотами. Проти катехизації ведеться боротьба тими, хто потурає демонові, хто проштовхує демонські безбожні ідеї! Диявол має неоплачуваних найманців, які вміло та підступно виконують його завдання. Будьте мужні та не здавайтеся у добрій ідеї катехизації. Голосіть слово Боже, правду протиставляйте брехні! Хай Господь благословить вас у доброму напрямку вашого життя та діяльності!
Вітаю усіх присутніх у новому академічному році навчання, бажаю успіхів у студіюванні та в практиці чесного життя, а катехиткам та катехитам не знеохочуватися, бо слово Боже має властивість духовно кільчитися та проростати в серці! Ісус говорить: «А хто витримає те до кінця, той врятується» (Мт 24,13).