Духовна підтримка та розвиток особистості: як на Львівщині діє центр для дітей-сиріт

Центр Опіки Сиріт, працює з 14 дитячими будинками сімейного типу. Більшість розташовані на Львівщині. Вихованцями таких закладів стають діти-сироти та ті, які позбавлені батьківського піклування. Організація допомагає їм отримати необхідні для самостійного життя навички, знайти себе та своє місце в суспільстві. Для цього створює спеціальні проєкти.

Одна із таких ініціатив — “Душпастерство дитячих будинків сімейного типу”. Ідея проєкту виникла після того, як команда зрозуміла, що під час таборів чи інших коротких заходів, не вдається закрити запит вихованців. Гасло Центру — “бути поруч”, ініціатива створена, аби забезпечувати духовну підтримку молоді на постійній основі.

Духовна підтримка та розвиток особистості: як на Львівщині діє центр для дітей-сиріт

Одна з координаторок Софія Василечко розповідає:

“Створюємо всі ці проєкти, щоб діти знали, що ми просто завжди є. Це такий взаємозв’язок, ланцюжок відносин. Хочемо побудувати довіру між нашою організацією і дітьми. Щоб вони розуміли, що в будь-якій ситуації, яка б не склалась в їхньому житті, є місце куди можна прийти”.

У рамках проєкту відбулись щотижневі поїздки у ДБСТ, реколекції та підсумковий літній табір для майже 100 учасників. Відвідини закладів опіки були переважно щосуботи. На виїзд їхали капелан та команда волонтерів. Попередньо складали програму на день, щоб був час і для розваг, і для навчання.

“Те, що зустрічі відбуваються на “території дитини” — дуже важливо. Це показує, що організація відкрита та готова йти на зустріч до своїх бенефіціарів. Зокрема, це можливість поспілкуватись не лише з вихованцями, а й опікунами,” – ділиться Софія.

“На першій зустрічі ми руйнуємо всі бар’єри, які можуть бути між нами та дітьми. Намагаємось зробити якийсь кулінарний майстер-клас чи інші забавки, вільні ігри. А відтак йдемо в глибину — це розмова з батьками-вихователями. Паралельно маємо різні дозвілля з ними. Наступна поїздка виглядає по-іншому, адже бар’єрів вже немає. Діти готові говорити більше про свої потреби, проблеми”, — каже отець Тарас Мосяковський.

Проєкт “Душпастирство для ДБСТ” має на меті створити безпечне середовище для дітей, в якому вони зможуть відкритися. Саме тому, довіра є дуже важливою для побудови такого взаємозв’язку, адже тоді команда Центру зможе допомогти вихованцям. До слова, в організації кажуть, що така схема роботи дієво працює. У проєкті великий акцент йде на духовну підтримку. Команда цінує моральні та християнські цінності і хоче передавати їх дітям. Без духовного супроводу людина не буде почуватись повноцінною. Тому це важлива складова для розвитку особистості. Діти-сироти часто потребують підтримки наставника, тож священники проєкту часто стають тими, на кого вихованці можуть покластися.

Духовна підтримка та розвиток особистості: як на Львівщині діє центр для дітей-сиріт

Брат Андрій Харків ділиться:

“Якщо бути відвертим, то більшість дітей, які опинилися в дитячих будинках сімейного типу, мають за плечима складні життєві обставини. Тому духовний супровід може стати для них важливою опорою, яка допомагає формувати здорові, християнські цінності. Він закладає міцний фундамент для їхнього подальшого життя. Духовний супровід допомагає дітям знайти відповіді на складні питання життя та зрозуміти сенс подій, через які вони проходять”.

Проєкт “Душпастирство для будинків сімейного типу” вдалось реалізувати завдяки програмі “Школа відповідального служіння” від благодійної організації “Українська освітня платформа”. Це навчання для священнослужителів та активних парафіян. Тут учасники опанують навички написання проєктів та мають можливість отримати фінансування для своїх ідей. Одними із цьогорічних переможців, власне, став Центр Опіки Сиріт.

Духовна підтримка та розвиток особистості: як на Львівщині діє центр для дітей-сиріт

“Дякуємо Українській освітній платформі за можливість підсилити додатковими навиками нашу команду, для того, щоб ефективно працювати для добра нашого суспільства, зокрема нашої аудиторії – дітей, яка потребує нашої підтримки”, — підсумовує Роман Прокопець, керівник Центру.

Джерело