Деревʼяна церква Блаженних Мучеників УГКЦ у Львові була першим об’єктом майбутнього університетського містечка Українського католицького університету, будівництво якого благословив Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту до України у червні 2001 року.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Закладаючи фундамент церкви 15 років тому, спільно з фундаторами, жертводавцями та ректоратом було погодження, що коли на території університетського містечка постане храм Святої Софії-Премудрості Божої, то деревʼяний храм спільнота передасть Церкві — туди, де буде найбільша потреба.

З цієї нагоди 9 жовтня відбулася загальноуніверситетська Архиєрейська Літургія. Її очолив архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк.

Митрополитові співслужили священники з Українського католицького університету. Також участь у Літургії взяли студенти університету, представники ректорату, жертводавці, парафіяни церкви.

Звертаючись до вірних, митрополит Ігор Возьняк зазначив, що «храм буде розібраний та перенесений, а не зруйнований».

«Його наступне призначення — служити військовим для молитви. Церкву наново зведуть, складаючи брус до бруса. У храмі молитимуться наші воїни та воячки».

Він розповів, що «рішення про перенесення храму було прийняте давно. Попередньо планували передати церкву на східні терени України». Митрополит подякував усім, «хто дав згоду, щоб храм служив для військових, та тим, хто погодився його прийняти». Також він висловив готовність приїхати освятити церкву, коли її перенесуть на нове місце.

Церкву Блаженних Мучеників УГКЦ збудували за ініціативою Українського католицького університету у 2009 році. Проєкт розробив архітектор Роман Сулик, відомий своїми публікаціями з історії української дерев’яної архітектури.

Храм назвали на честь Блаженних мучеників Української Греко-Католицької Церкви, яких проголосив блаженними Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту до Львова у 2001 р. Серед новомучеників є випускники та викладачі довоєнної Львівської богословської академії.

Іван Павло ІІ освятив наріжний камінь під будівництво університетського містечка УКУ, 2001 рік

Віцепрезидент УКУ о. Богдан Прах, який очолював університет у 2013–2023 роках — один із тих, хто контролював хід будівництва храму.

Під час Літургії він наголосив, що «тепер прийшов час, щоб храм почав служити в іншому місці для тих, які захищають сьогодні нашу країну».

«В Україні третій рік триває повномасштабна війна. Тож, з благословення митрополита Ігоря, у співпраці з військовим капеланством, Український католицький університет передає цей храм для молитовних потреб нашому війську. З вірою у перемогу України, ми продовжуємо нашу боротьбу і неустанну молитву за справедливий мир», — наголосив віцепрезидент УКУ.

Ректор УКУ Тарас Добко розповів, що «відповідно до генерального плану розвитку університетського містечка, через кілька років на місці церкви планують будувати музей підпілля УГКЦ та каплицю».

«Храм творився з любовʼю. Він є дуже намоленим. Сподіваємося, що колись тут постане музей історії підпілля Української Греко-Католицької Церкви. Над матеріалами для музею ще з 1992 року працює Інститут історії Церкви УКУ, заснований владикою Борисом Ґудзяком. Ми хочемо, аби тут також була каплиця, названа на честь новомучеників, яка буде нагадуванням, що у цьому місці стояв прекрасний храм», — розповів Тарас Добко.

Історикиня, викладачка УКУ Олена Джеджора одна із жертводавців церкви зауважила, що «це — теплий і неймовірно таїнствений храм, який захищав нас від усього поганого. У час повномасштабної війни — захистив від прильотів. Адже влучання російської ракети на вул. Стрийській було всього за 300 метрів від храму.».

Володимир Опацький, один із жертводавців будівництва храму, радіє, що храм служитиме воїнам: «Це буде місце для молитви військових. Вони зможуть тут духовно зцілитись і з Богом захищати нашу державу».

Співзасновник компанії SoftServe, жертводавець будівництва церкви Блаженних мучеників УГКЦ Олег Денис прийшов на останню Архиєрейську Літургію в храмі. Він зізнався, що «радий, що ми маємо шанс поширити культуру, місію УКУ, щоб інші люди долучились до такого великого проєкту як розбудова суспільства».

Крім цього, разом із храмом передадуть унікальний іконостас.

Іконостас та ікони святилища і храму вірних, які наслідують традицію давньоукраїнського малярства, створила команда Іконописної школи УКУ «Радруж».

Трьохярусний традиційний іконостас для дерев’яної церкви Блаженних мучеників УГКЦ реалізовувала команда Іконописної школи УКУ «Радруж» протягом 2009–2010 рр. Іконостас складається з 30 ікон. Серед авторів — тогочасні студенти стаціонарної та сертифікатної програм Іконописної школи: с. Анастасія Лугова, Христина Буртник, Карвацька Надія, Андрій Майовець, Юлія Монька, які працювали під керівництвом Оксани Вальчук. Проєкт іконостасу та адаптацію давніх взірців з різних століть під один стиль реалізовували Павло Петрушак, Оксана Вальчук та Соломія Тимо. Дерев’яну конструкцію виготовила майстерня «Розвій».

Соломія Тимо, керівниця Іконописної школи УКУ, згадує, що працювали вони над створенням іконостасу у корпусі Філософсько-богословського факультету УКУ, де розташована Школа. Частину робіт студенти писали в майстерні, а частину — у факультетській каплиці Святого Йоана Богослова, яку тоді в УКУ розписував відомий художник Богдан Турецький.

«Це був особливий час для нас, бо ми черпали духовне і мистецьке натхнення від пана Богдана, як від метра», — розповіла Соломія Тимо.

Як розповіла керівниця школи, формуючи концепцію іконостасу, «ми обрали для наслідування найкращі твори 15–16 ст. Адже місія іконописної школи „Радруж“ — вчити студентів давньоукраїнського малярства, продовжувати цю традицію, відкривати для світу її оригінальність та неповторність».

Іконостас у храмі Блаженних Мучеників УГКЦ — перший такого роду проєкт Іконописної школи УКУ. Для багатьох студентів це були їхні дипломні роботи.

З ініціативи о. Луки Михайловича, одного з тодішніх духівників УКУ, через 10 років продовжилось наповнення храму великоформатними іконами. Вони прикрасили святилище та храм вірних. Авторами іконографічної програми були о. Лука Михайлович та Соломія Тимо. Центральна ікона святилища — «Спас у славі» — була дипломною роботою Софії Страхової. Усі ікони святилища, храму вірних та бабинця писала команда у складі Катерини Дмитерко, Софії Страхової, Ольги Хмілевської та лідерки групи Оксани Вальчук. Дерев’яні семисвічник, запрестольні хрест та рипіди, обрамлення ікон святилища і вражаюче по красі паникадило виготовив Андрій Тирпич.

Загалом у 2009–10 та 2019–20 роках студенти і випускники Іконописної школи УКУ написали 50 ікон для дерев’яної церкви Блаженних новомучеників УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело