Проща освітян до Богородичної святині села Товмачик
13 жовтня, у Богородичній святині села Товмачик відбулася проща, яка об’єднала освітян та вірних із Городенківського та Чернелицького протопресвітеріатів. Подія зібрала не тільки місцевих паломників, а й вірних з інших протопресвітеріатів Коломийської єпархії, які прибули, щоб спільно взяти участь у цьому важливому духовному паломництві.
Прощу очолив правлячий архиєрей Коломийської єпархії, кир Василій Івасюк у співслужінні судового вікарія Коломийської єпархії о. Юрія Лукачика, протопресвітера Городенківського протопресвітеріату митрофорного протоієрея Ігоря Левицького, протопресвітера Чернелицького протопресвітеріату о. Василя Скрипки, голови комісії освіти і виховання Коломийської єпархії о. Романа Малярчука та численним духовенством.
Проща мала насичену духовну програму, яка включала Хресну Дорогу, Молебень до Пресвятої Богородиці, Архиєрейську Божественну Літургію, молитви на оздоровлення та чин освячення води. Кожен з етапів прощі мав глибоке духовне значення, яке допомагало вірянам поглибити їхню віру та отримати духовну підтримку.
Під час своєї гомілії кир Василій Івасюк звернувся до присутніх, зокрема до освітян, такими словами: «Вчитель — це розуміти і надихати, лікувати дитячі серця навіть тоді, коли забуваєш про власне. Вчитель — це іти вперед, коли хочеться спинитись. Вчитель — це навчати і вчитись, чути і вірити, витесувати терпіння і спокій, перемагати і зазнавати невдач. Вчитель — це звужувати кола розпачу чи тривоги навіть тоді, коли здається, що ти не вмієш цього робити. Вчитель — це підтримка, світло, свобода, боротьба. Дякуємо кожному, хто будує українську освіту сьогодні й будуватиме її в майбутньому! І хай Господь нас супроводжує у цій світлій справі, бо “коли Господь не будує дому, дарма працюють його будівничі…” (Пс. 127:1).»
На завершення голова комісії освіти і виховання Коломийської єпархії, о. Роман Малярчук, висловив подяку архиєрею за те, що він очолив прощу освітян. Він також підкреслив, як архиєрей старанно та сумлінно готується до кожної своєї проповіді, порівнюючи це з тим, як вчителі готуються до кожного уроку.
Після цього відбулися молитви на оздоровлення, мирування та чин освячення води, які стали завершальним і піднесеним етапом духовного дійства.
Стаття: о. д-н. Микола Врубель
Світлини: Ілля Лаврук
