Одеса потерпає від «визволителів»

Ще на початку цього року окупанти знову заговорили про «російську Одесу» і від слів перейшли до справи. Лише протягом останнього тижня Росія майже щодня завдавала ракетних ударів по місту. Зокрема, внаслідок російської атаки в ніч на 11 жовтня в Одесі загинули 4 особи.

НАСПРАВДІ, цілком ймовірно, що жовтень, на жаль, перевершить вересень за кількістю загиблих мирних українців. Це при тому, що вересень вже й так побив сумний «рекорд» за кількістю жертв серед мирного населення України у 2024 році, як повідомляє Моніторингова місія ООН. Дані, наведені в щомісячній доповіді ООН свідчать, що 46% загиблих були літніми особами віком за 60 років. Також загинули дев’ятеро дітей і 76 дістали поранення.

Згідно з доповіддю, щонайменше 30 нападів пошкодили або знищили об’єкти енергетичної інфраструктури. Поблизу лінії фронту значну частину втрат завдавали атаки з використанням БПЛА. У Херсонської області половина жертв серед цивільного населення була спричинена саме атаками російсько-іранських дронів, зібраних руками африканок.

Близько 900 КАБів, понад 40 ракет та 400 ударних дронів різних типів застосували росіяни проти України за цей тиждень, — заявив президент України Зеленський

За інформацією місцевої влади, внаслідок п’яти нещодавніх атак на Одещині загинули 14 цивільних осіб і 28 дістали поранення. Інших способів нагадати, що (за словами Путіна) «Одеса – російське місто, в якому живуть наші люди», крім руйнувань та вбивств одеситів, росіяни не вигадали. 

Про що свідчить «стримана» реакція Кремля на курські події

«Росія відновить усе, що зруйновано в нових і прикордонних регіонах», — пообіцяв Путін. Власне, це єдине, що вдалося знайти в офіційному сегменті російського медіапростору стосовно подій на «прикордонні» РФ. І саме це свідчить про вельми специфічну реакцію Путіна на «ситуацію в Курській області».

Як пояснює політологиня Катерина Шульман, — вся суб’єктність Росії НАСПРАВДІ зведена до суб’єктності Путіна. Цим і пояснюється, чому реакція Кремля на події на Курщині є настільки «стриманою» – аж до повної її відсутності. 

«Яскравий прояв — термін-паразит «прикордоння», що має на меті відокремити «нормальні спокійні місця» від далеких країв, де й «відбувається ситуація», — пояснює Шульман. — Справді, з точки зору політичної географії для авторитарної влади головне — це Москва і московська агломерація, а також ті регіони, з яких надходять вуглеводні — їжа, системи, які утворюють її плоть і мускулатуру. Метою авторитарної влади є самозбереження. Те, що їй безпосередньо не загрожує, — вторинне».

Як «воєнкори» перетворилися на «воєнкоргі»

З-поміж напівофіційних джерел про «ситуацію в Курській області» висловився «воєнкор» Сладков: «На мою пересічну думку, тривог і оголошень про небезпеку в Курську стало явно менше. Принаймні, гуде не так, як ще місяць тому».

НАСПРАВДІ, це абсолютно не корелює зі щоденними доповідями МО РФ на кшталт: «Протягом минулої ночі черговими засобами ППО знищено 13 БПЛА літакового типу. По шість БПЛА знищено над Бєлгородською та Курською і один — над територією Брянської областей».

До того ж, «воєнкори» (які колись вважались ледь не «промінем правди» на тлі нудних «бравурно-переможних» заяв Конашенкова та Шойгу) реально стають «польовим» придатком Міноборони Росії.

Про це відкрито пишуть вже й самі «воєнкори» з цілком офіційних пропагандистських видань. Приміром, Філатов з RT написав про відбір «воєнкорів на СВО» так: «Трошки відкрию завісу. Туди відбирають представників медіааристократії, тобто медіахолдингів. Кожен з яких відправляє одного-двох своїх «воєнкорів». Узяв у лапки, оскільки «воєнкоргі» з таких холдингів далі миски в готелі Донецька не наближалися…».

«Деякі воєнкоргі реально намагаються розповісти правду, але йдуть по неї до тих, хто жене звіти нагору, а оскільки воєнкоргі або бояться бою, або нічого в цьому не розуміють, то їм будь-яка лажа у вуха — і є «окопною правдою», — підсумовує Філатов.

Чому БРІКС «акуратно ставиться» до ініціатив РФ

У Москві напередодні саміту БРІКС в Казані відбулася зустріч міністрів фінансів країн-членів об’єднання. На ньому Москва презентувала розроблену Росією власну міжнародну платіжну систему (BRICS Bridge), котра мала б стати альтернативою наявній. «БРІКС працює над створенням транскордонної платіжної інфраструктури, депозитарної системи і своєї перестрахувальної компанії», — заявив міністр фінансів РФ Силуанов.

НАСПРАВДІ, від відвідин цієї московської презентації утрималися міністри й глави Центральних банків головних країн БРІКС: Китаю, Індії та ПАР. КНР у Москві представляли заступник міністра фінансів Ляо Мін і заступник голови ЦБ Чаннен Сюань, а Індію — секретар Мінфіну з економічних питань Аджай Сет.

Але й вони «підійшли до наших ініціатив дуже акуратно», поскаржився Силуанов. За його словами, це пов’язано з тим, що «інші країни не перебувають під західними санкціями і тому не стикаються із зовнішніми обмеженнями для розрахунків». 

Отже, відповідь на питання «Навіщо Росія так носиться з БРІКС» на поверхні – щоб хоч якось надати собі значущості в умовах світової ізоляції. (Про що свідчать й поїздки Путіна до Монголії та Туркменістану). Власне, крім Росії через її статус світового вигнанця, всі інші члени цього клубу за інтересами ставляться до БРІКС досить спокійно. І слова Силуанова свідчать про це.

З огляду на те, що США масштабно працюють над дедоларизацією Росії,  її побоювання з цього приводу цілком зрозумілі. Але сподівання Кремля на допомогу з боку Індії, Бразилії, Китаю чи ПАР, як бачимо, марні. Не кажучи вже про Кубу, Сирію, чи хто там ще подав заявки на вступ до БРІКС.  

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело