“Святість – це відділення від бруду світу, приналежність до Господа та скерованість душі до Нього”, – пояснює о. Рафал Мишковський у катехизі про святих.

Святим є передусім Господь Бог, святими є і його слуги, які відповіли на Божу благодать. Церква не може нікого проголосити святим перед смертю, оскільки воля людини є вільною і завжди перебуває в небезпеці зробити помилку. Коли середовище, в якому мешкала людина, засвідчить про її святість, а Бог підтвердить певними знаками, тоді Церква може розпочати процес канонізації. 
Про святих ми довідуємося з художніх романів, наукових досліджень, листів, автобіографій. Не менш важливим джерелом інформації є свідчення інших людей, які читаємо з особливим захопленням. 
Святі – це звичайні прості люди, котрі осягнули повноту, яку вимріяв для них Господь. Вони запрошують нас поступати в святості, товаришують нам та підтримують на життєвій дорозі.

Джерело