УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький

Аркуш 1 із 2-х

Київ,
Вих. ВА 24/348
10 грудня 2024 року Божого

Преосвященному владиці
Василеві Івасюку,
єпарху Коломийському

Слава Ісусу Христу!

Преосвященні владики Василю і Петре!
Всечесні та преподобні отці!
Дорогі брати і сестри в Христі!

         У цьому листі бажаю звернутися до всіх вас, що зібралися в перлині Прикарпаття – катедральному соборі Преображення Христового в Коломиї, щоб у 20-ту річницю з дня відходу до вічності молитовно згадати ісповідника віри, довголітнього вʼязня радянських таборів, ініціатора виходу УГКЦ з підпілля світлої памʼяті владику Павла Василика, який був першим єпископом Коломийської єпархії.

«Памʼятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру» (Євр. 13, 7), – такими глибокими словами апостола Павла хочу звернутися до кожного з вас. Сьогоднішня молитва – це вчинок милосердя вірних дітей стосовно свого духовного пастиря, який, багато переживши і потрудившись, передав вам віру у воскреслого Господа.

Часи, у які служив владика Павло, не завжди були радісні. На долю цього єпископа випали важкі обставини життя переслідувань і гонінь. За свою цілковиту відданість справі проповідування Євангелія кілька разів відбував покарання в радянських вʼязницях і поневірявся по концтаборах. Владика-ісповідник своїм життям неначе відтворив Друге послання апостола Павла до коринтян: «… Тричі киями мене бито, раз каменовано… день і ніч перебув я в безодні. У подорожах часто… у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині… у небезпеках від братів неправдивих; у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі! Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка – журба про всі Церкви!» (11, 25-28). Усе перетерпівши, склавши іспит віри, владика сподобився ласки ступити на «обітовану землю» – дочекатися переможного виходу нашої Церкви з підпілля і гучним голосом на весь світ заявити про Божу перемогу над комуністично-більшовицьким режимом, який приніс стільки горя нашому народові.

Аркуш 2 із 2-х
Bux. BA 24/348

         Владика Павло Василик чимало потрудився і для відновлення та розбудови Церкви після легалізації, промовивши до Божого люду: «Час збирати каміння» (Проп. 3, 5) – відновлювати храми, каплиці та монастирі, вчитися жити і молитися в рідній незалежній державі. Видимим знаком його служіння є сьогодні ошатний катедральний собор Коломийської єпархії, будівництво якого він розпочав, і після своє смерті спочив у його підніжжі. Тепер, коли наш народ складає найвищу жертву – життя своїх доньок і синів, які захищають Батьківщину, владика Павло, без сумніву, супроводжує нас своїми молитвами.

Хай Господь Бог буде прославлений через служіння цього архипастиря. Хай зарахує йому праведні вчинки для Своєї слави, прийнявши його до небесних осель, і вчинить йому в блаженному успінні вічний упокій і вічную памʼять!

З молитвою в наміренні владики-сповідника Павла.

 

Блаженніший Святослав Шевчук

Джерело