11 лютого 2024 року продовжилися робочі засідання Постійного Синоду Української Греко-Католицької Церкви.

10 грудня розпочалася десята (81) сесія Постійного Синоду УГКЦ. Другого дня робочих засідань єпископи мали нагоду обговорити звіт Канонічного відділу УГКЦ, актуальний стан Єпархії Покрова Пресвятої Богородиці із осідком в Буенос-Айресі (Аргентина) та відзначення 450-ліття Йосифа Вельямина Рутського.

Насамперед владика Євген Попович, архиєпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський та Голова Канонічного відділу УГКЦ, представив актуальний стан праці над Кодексом канонів УГКЦ. Зокрема доповідач закцентував свою увагу на титулах, присвячених упорядкуванню соціального служіння Української Греко-Католицької Церкви.

Душпастирство УГКЦ в Аргентині

Другим важливим пунктом засідань стало представлення душпастирської ситуації в Єпархії Покрову Пресвятої Богородиці із осідком у Буенос-Айресі (Аргентина), яке здійснив правлячий архиєрей владика Даниїл Козлинський.

Перш за все, єпископ нагадав, що історія українців в Аргентині розпочалася з 1880-их років, і вже у 1908 році до них прибув греко-католицький священник Климентій Бжуховський, ЧСВВ.

У 1961 році папа Іван XXIII призначив салезіянського священника Андрія Сапеляка Апостольським візитатором для українців у Аргентині. Після єпископських свячень він прибув до Аргентини, щоб організувати всю душпастирську діяльність у країні. Зважаючи на розквіт української громади та за підтримки Аргентинської єпископської конференції, в 1968 році папа Павло VI офіційно створив екзархат для Української Греко-Католицької Церкви в Аргентині, призначивши першим єпископом Андрія Сапеляка. У 1978 році Павло VI підніс екзархат до рівня єпархії, призначивши єпископом Андрія Сапеляка для усіх католиків українського візантійського обряду, які проживають в Аргентині.

Далі єпископське служіння в Аргентині здійснювали владика Михайло Микицей, владика Святослав Шевчук, теперішній Отець і Глава УГКЦ, та владика Даниїл Козлинський.

На сьогодні, згідно із статистичними даними, налічується 300 тис. нащадків українців. За приблизними підрахунками — близько 140 000 вірних, з яких близько 70 000 осіб проживають у федеральній столиці та Буенос-Айресі, 40 000 осіб — у провінції Місьйонес, а решта — у провінціях Чако, Формоза, Мендоса, Кордова та інших провінціях Аргентини. Душпастирське служіння для них здійснюють вісім єпархіальних священників, четверо отців-василіян у 10 парафіяльних осередках. Також в єпархії діє монастир Студійського уставу, де мешкають і служать четверо монахів.

В українській громаді існують важливі культурні центр, такі як «Просвіта» та «Відродження», а також молодіжні організації «ПЛАСТ» та «СУМ».

Владика Даниїл поділився труднощами, з якими стикається єпархія та духовенство, серед них географічна віддаленість один від одного, асиміляція українців, складнощі щодо плекання української мови та власного обряду й інші. Попри це, за словами єпископа, це час для того, «щоби бути більш об’єднаними та ближчими один до одного, щоб мати можливість будувати сильну та синодальну Церкву. Нелегко, але це нагоди, щоб єднати єпархію та разом думати і працювати».

Ювілей 450-ліття Йосифа Вельямина Рутського

Наприкінці єпископи Постійного Синоду УГКЦ обговорили пропозиції та ініціативи щодо відзначення 450-літнього ювілею від дня народження митрополита Йосифа Вельямина Рутського. Доповідачем по цій темі став ієромонах Роберт Лисейко, Протоархимандрит Чину Святого Василія Великого. Він повідомив, що під час ХV Римської Генеральної капітули ЧСВВ, яка відбувалася у вересні цього року, ченці застановилися над тим, «як підтримувати, а подекуди відновити та оживити серед Божого люду пам’ять про цього великого мужа нашої церковної історії».

«У наш час, коли Україна переживає воєнне лихоліття, чинячи геройський опір вторгненню російського агресора, приклад Київського митрополита, який діяв у не менш буремні часи, також позначені постійними загрозами для існування Київської Унійної Церкви, може стати натхненням для наших сучасників, щоб, стійко зберігаючи віру, через служіння жертовною любов’ю підтримувати живою надію. А його ревні старання для відновлення єдності між розділеними нащадками Володимирового хрещення — спонукою трудитися над сповненням Христового заповіту „Щоб усі були одно“», — мовив Протоархимандрит Василіянського Чину.

Також ієромонах Роберт Лисейко нагадав про розпочатий у 300-ту річницю від дня народження Праведним митрополитом Андреєм Шептицьким беатифікаційний процес, який сьогодні вимагає популяризації постаті митрополита Йосифа Вельямина Рутського.

Другий робочий день Постійного Синоду УГКЦ завершився спільною молитвою та зустріччю із семінаристами Київської Трьохсвятительської духовної семінарії.

Читайте також:
Єпископи Постійного Синоду зустрілися із семінаристами Київської духовної семінарії

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами пресслужби Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Джерело