15 грудня 2024 року в Стрию на Львівщині владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, здійснив Чин освячення престолу та очолив першу архиєрейську Божественну Літургію в новозбудованому храмі блаженного священномученика Йосафата Коциловського, єпископа Перемишльського УГКЦ.

Про це повідомляє пресслужба Стрийської єпархії.

Історична подія для парафіяльної громади розпочалася із зустрічі правлячого єпископа на чолі з парохом о. Віталієм Лесівим. Участь у святкуванні взяли духовенство єпархії, представники місцевої влади і запрошені гості.

Перед освяченням престолу владика Тарас Сеньків разом зі священниками обмив його водою з милом, червоним вином та рожевою водою, після чого намастив миром і заклав у нього мощі блаженного священномученика Йосафата Коциловського, єпископа Перемишльського. Після цього правлячий єпископ віслужив першу Божественну Літургію в новому храмі. На завершення Літургії о. Тарас Сеньків зачитав фундаційну грамоту та привітав присутніх із освяченням престолу й початком богослужінь у новозбудованому храмі.

Довідка

Владика Йосафат Коциловський, єпископ Перемишльський, Сяноцький та Самбірський, блаженний священномученик УГКЦ народився 3 березня 1876 року у лемківському селі Пакошівка, біля Сяноку.

За згодою митрополита Андрея Шептицького та завдяки скеруванню владики Костянтина Чеховича у 1901 році поїхав у Рим, щоб навчатися в Collegium Rutheanum. Тут він стає згодом одним із найкращих семінаристів, працює бібліотекарем, префектом і редактором журналу «Записки питомців руської Колегії у Римі». Богословські студії Йосиф Коциловський закінчив у Папському університеті Святого Томи Аквінського «Angеlіcum».

9 жовтня 1907 року був висвячений на священника єпископом Григорієм Хомишиним у катедральному храмі міста Станіславова (сьогодні Івано-Франківськ). Відразу був призначений викладачем догматики в Духовній семінарії в Станіславові. Дійшов там до посади заступника ректора, після чого відмовився від наукової кар’єри і 2 жовтня 1911 року вступає на новіціат до спільноти отців василіан, де приймає ім’я Йосафат, на честь св. Йосафата Кунцевича. Як монах, Йосафат Коциловський визначався духом суворої дисципліни, глибокої покори та любові до молитви. 16 травня 1913 року став ієромонахом. Три роки виконував обов’язки викладача в Лаврові та Львові. Педагогічною працею займався також у роки Першої світової війни. Через російський наступ був евакуйований до Австрії, жив спочатку у Відні, з часом, у 1914 році, організував еміґраційну семінарію у Кромерижу в Моравії, де перебувало 75 студентів втікачів з різних українських єпархій. Там посів посаду ректора. За два роки повернувся назад у Західну Україну та 13 червня 1916 року склав довічні монаші обіти.

23 вересня 1917 року прийняв єпископські свячення від митрополита Андрея Шептицького у співслужінні із єпископами владикою Григорієм Хомишиним, владикою Діонізієм Наряді та владикою Йосифом Боцяном у катедральному соборі Святого Івана Хрестителя у Перемишлі.

17 листопада 1947 року у радянській таборовій лікарні «Чапаєв» під Києвом єпископ Перемишльської єпархії УГКЦ 71-річний Йосафат Коциловський помер. Страждав від запалення легенів, викликаного жахливими умовами. Завдяки жертовності протоігумені православного монастиря, який знаходився поблизу табору, його останки не потрапили до спільної могили, а спочили в окремій. Згодом священники з Рудок та Стрия Львівської області таємно перепоховали останки владики на Личаківському цвинтарі у Львові до польської могили.

29 травня 1986 року прах єпископа перепоховали в родинний гробівець Кавацівих у селі Яблунівці біля Стрия. Зараз мощі владики перебувають у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці у Стрию, а фрагмент мощей — у храмі Святого Василія, що на Львівській площі у Києві.

24 квітня 2001 року у церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії в Стрию у бічному престолі Серця Христового під час Божественної Літургії, яку служив патріарх Любомир Гузар, прах єпископа Коциловського був перезахоронений востаннє.

12 квітня 2001 року у присутності папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декрету мучеництва Йосафата Коциловського. Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 року у Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі папи Івана Павла ІІ. Пам’ять вшановують 20 листопада.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело