Владика Петро Голіней взяв участь в online-конференції для духовенства Італії
18 грудня 2024 року на платформі Zoom відбулася щомісячна формаційна зустріч для священників Апостольського Екзархату. Доповідачем став фахівець з історії владика д-р Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ. Тема зустрічі мала назву «Складні сторінки історії Церкви в Україні».
Захід розпочався із вступного слова та молитви, які провів о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, Протосинкел Екзархату. У своїй доповіді владика Петро ґрунтовно розкрив важливі аспекти історії Церкви в Україні та наголосив на об’єктивному підході до вивчення і представлення історії.
Основні тези доповіді:
- Джерела історії як науки
Історія є важливою наукою, але часто використовується для маніпуляцій у різних ідеологічних цілях. Доповідач наголосив, що історик має бути об’єктивним, інтерпретуючи факти без спотворень, на відміну від того, як це часто відбувається в російській історіографії.
- Ідеалізація та демонізація історичних постатей
Помилкою є як ідеалізація, так і демонізація історичних осіб. Владика Петро закликав до тверезого і об’єктивного погляду на історичних діячів, зокрема, пов’язаних з історією Церкви.
- Легенди та достовірність джерел
Доповідач застеріг від надмірної довіри до легенд, які не мають підтверджень в історичних документах, як, наприклад, легенда про проповідування святого апостола Андрія на Київських горах. Також він акцентував увагу на обережному використанні даних із джерел з непідтвердженою достовірністю, зокрема, таких як «Повість минулих літ».
- Історичні перекручення щодо церковних і державних діячів
Владика Петро торкнувся теми неправильних трактувань і перекручень щодо церковних і державних діячів, зокрема: святих Кирила і Методія, святих Ольги та Володимира Великого, князя Ярослава Мудрого, блаженного Григорія Хомишина, митрополита Андрея Шептицького.
Доповідач підкреслив важливість глибокого вивчення історії, щоб уникати міфотворчості та суб’єктивізму, який часто використовується в ідеологічних цілях, зокрема, під час війни.
Після основної доповіді священники мали нагоду поставити запитання владиці Петру. Обговорення було жвавим і конструктивним, а підняті питання засвідчили зацікавленість учасників в історичній правді та її значенні для душпастирського служіння.
