Одним із викликів сучасності є забезпечення доступності у всіх сферах життя. Йдеться про реалізацію міської політики з впровадження безбар’єрності, що, зокрема, передбачає створення доступного середовища в закладах культури та мистецтва. У Києві ця робота вже набула системного характеру – від фізичного пристосування простору закладів до підготовки персоналу і створення доступного культурного продукту. Про це повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко під час панельної дискусії в межах презентації практичного порадника «Реновація музеїв: архітектура доступності та безпеки», що відбулася у Будинку архітектора.

«Безбар’єрність є пріоритетом міської політики. Ми покроково впроваджуємо зміни, щоб культурні установи Києва стали доступними для всіх. Усі муніципальні музеї вже пройшли моніторинг доступності, на основі якого розроблені конкретні заходи, що активно реалізуються. Наразі багато таких заходів уже впроваджено, наприклад інтерактивні експозиції, таблички зі шрифтом Брайля, тактильні копії експонатів тощо», – підкреслила Ганна Старостенко.

Також заступниця голови КМДА наголосила на необхідності підготовки персоналу. За її словами, працівники музеїв проходять спеціалізовані тренінги, вивчають основи етики комунікації, жестову мову, аудіодискрипцію та інші інструменти доступності, щоб надавати якісні послуги всім відвідувачам.

За інформацією Департаменту культури КМДА, в його підпорядкуванні перебувають 15 музеїв (з філіями – 27) у 26 будівлях. Переважна більшість музеїв столиці розташована у будівлях, що належать до об’єктів культурної спадщини. Це створює низку специфічних викликів, зокрема щодо забезпечення доступного середовища для всіх відвідувачів. Така робота вимагає узгоджених дій і ретельного дотримання чинного законодавства, що регулює питання збереження культурної спадщини.

Презентований порадник і рекомендації, наведені у ньому – це важливий крок до створення інклюзивних, безпечних та сучасних музеїв в Україні, які відповідають міжнародним стандартам і враховують потреби кожного відвідувача. Рекомендації ЮНЕСКО щодо захисту та просування музеїв і колекцій підкреслюють роль музеїв як динамічних просторів, що сприяють культурній передачі, діалогу та навчанню.

«Музеї є життєво важливими публічними просторами, які мають працювати на все суспільство. Тому вони відіграють важливу роль у розвитку соціальних зв’язків, згуртованості суспільства та рефлексії щодо колективної ідентичності», – зазначила голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Бардескі на презентації.

Довідково.

ЮНЕСКО, Національна спілка архітекторів України та Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків обʼєднали зусилля задля реалізації ініціативи. Результатом стало розроблення практичних рекомендацій для допомоги українським музеям, розташованим у будівлях, що є об’єктами культурної спадщини, та вдосконалення їхньої доступності для відвідувачів, а також для посилення безпеки музейних колекцій. У фокусі рекомендацій – покращення умов зберігання колекцій, підвищення готовності до надзвичайних ситуацій та створення безбарʼєрного простору відповідно до міжнародних стандартів із урахуванням історичної цінності цих обʼєктів.