Від початку повномасштабного вторгнення росії проти України Екодія веде моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією. З плином війни вже зафіксовано понад 2000 випадків різних за впливом та інтенсивністю: від незначної локальної шкоди до абсолютно руйнівних для природних екосистем, як-от знищення росіянами дамби Каховського водосховища.

Щоб ці відмінності було видно, у 2024 році ми оновили методику фіксації випадків шкоди довкіллю та впровадили ранжування від 1 до 3, де 1 — відбулося ураження небезпечного об’єкта без безпосереднього впливу на довкілля або є брак інформації про наслідки російської атаки; 2 — наявність незначної та/або локальної шкоди довкіллю; 3 – наявність значної шкоди довкіллю та достатньої кількості даних про це.

Випадки потенційної шкоди довкіллю, спричинені російською агресією, у період 01.01 – 31.12.2024 року

У 2024 році російські війська продовжили завдавати шкоди довкіллю України, що підтверджують 450 випадків, зафіксованих волонтерською командою Екодії. Впродовж минулого року найбільш інтенсивний вплив спостерігався по лінії фронту та на прикордонні у Сумській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях, що безпосередньо пов’язано з веденням бойових дій. У цих областях випадки в основному зафіксовані у категоріях «Вплив на екосистеми», «Пошкодження промислових об’єктів», «Пошкодження енергетичних об’єктів» та у Запорізькій області — у категорії «Ядерна безпека», що відображає потенційно небезпечні події на території окупованої Запорізької АЕС – проліт ракет над атомною станцією, перебої з електропостачанням тощо.

Водночас протягом всього року росія також чинила шкоду по всій території України. Зокрема, здійснювались атаки на українські енергетичні об’єкти, промислові об’єкти та об’єкти нафтогазової інфраструктури. Ракетні та дронові атаки також призводили до негативного впливу на екосистеми України.

Випадки потенційної шкоди довкіллю, спричинені російською агресією, у період 01.01 – 31.12.2023 року

 Для порівняння, у 2023 році було зафіксовано 743 випадки потенційної шкоди довкіллю. Переважна кількість з них — по лінії фронту та в областях, що активно обстрілюються з тимчасово окупованих територій. Здебільшого випадки були зафіксовані у категоріях «Вплив на морську екосистему», «Пошкодження об’єктів нафтогазової інфраструктури», “Пошкодження промислових об’єктів» та «Вплив на екосистеми». А характер негативного впливу в областях, що не межують з рф, аналогічний до характеру впливу у 2024 році.

Випадки потенційної шкоди довкіллю першого рангу, спричинені російською агресією, у період 01.01 – 31.12.2024 року

 Найбільша кількість зафіксованих випадків у 2024 році мають ранг шкоди 1. Це 269 випадків, де відбулося ураження небезпечного об’єкта без безпосереднього впливу на довкілля або інформація про наслідки російської атаки дуже обмежена. Це й локальні пожежі в екосистемах, які швидко загасили, пошкодження промислових об’єктів, щодо яких у медіа не опубліковано детальної інформації, й випадки на окупованій Запорізькій АЕС, що не призвели до витоку радіоактивних та нерадіоактивних речовин. За аналогічний період у 2023 році було зафіксовано 552 випадки такого рангу.

Випадки потенційної шкоди довкіллю другого рангу, спричинені російською агресією, у період 01.01 – 31.12.2024 року

 У 2024 році зафіксовано 146 випадків потенційної шкоди довкіллю під рангом 2. В основному — це випадки у категоріях «Пошкодження енергетичних об’єктів», «Пошкодження промислових об’єктів» та «Вплив на екосистеми». У кожному зафіксованому випадку цього рангу були значні негативні наслідки для довкілля — пожежі, викиди небезпечних речовин та руйнування атакованих об’єктів з подальшим забрудненням навколишнього середовища. У 2023 році було зафіксовано на 6 випадків цього рангу менше – 140.

Випадки потенційної шкоди довкіллю третього рангу, спричинені російською агресією, у період 01.01 – 31.12.2024 року

 35 випадків під рангом 3, що описують значну шкоду довкіллю та містять у собі достатню кількість інформації про неї, зафіксовано у 2024 році. Це випадки у таких категоріях: «Вплив на екосистеми» (19), «Пошкодження енергетичних об’єктів» (9), «Пошкодження промислових об’єктів» (5), “Відходи тваринництва” (1) та “Вплив на морську екосистему” (1). Усі випадки відносно розподілені по території України, що свідчить про повсюдність російського руйнівного впливу на довкілля.

Для порівняння, у 2023 році таких випадків було 49, й 33 з них — це випадки у категорії «Вплив на екосистеми», що ставались по лінії фронту. Лише 6 з 49 випадків було зафіксовано на територіях, що не межують з лінією фронту чи з тимчасово окупованими територіями. 3 з 6 цих випадків — це обстріли об’єктів нафтогазової промисловості.

Детальніше розглянемо випадки третього рангу, що були зафіксовані у  2024 році у різних категоріях. Випадки у категорії «Вплив на екосистеми» мають різноманітний характер впливу на довкілля. Наприклад, росіяни знищили понад 60 тисяч гектарів українських лісів на території «Сєвєродонецького лісомисливського господарства». Впливу також зазнали і морські екосистеми, зокрема внаслідок ракетної атаки на порт «Південний» 19 квітня, коли стався розлив рослинної олії, яка потрапила у морські води, а сума збитків, нанесених морському середовищу, склала майже 152 мільйони гривень.

Випадки у категорії «Пошкодження енергетичних об’єктів» описують російські атаки на енергетичні об’єкти України — ДніпроГЕС, Бурштинську ТЕС, Ладижинську ТЕС, Зміївську ТЕС, Трипільську ТЕС та інші. Атаки цих об’єктів призвели до їхнього повного або часткового припинення роботи, масштабних пожеж, забруднення повітря та прилеглих територій продуктами горіння паливно-мастильних матеріалів. У 2023 році таких атак було 3 проти 9 у 2024 році, коли російські війська частіше атакували великі об’єкти генерації електроенергії.

Хоча у категоріях «Пошкодження промислових об’єктів» та «Пошкодження об’єктів нафтогазової промисловості» фіксуються випадки руйнувань на різних об’єктах, у дечому вплив від них схожий. Зокрема обстріли спричиняють пожежі, наприклад, через атаку російськими військами промислового об’єкта в Одеській області 22 березня 2024 року внаслідок горіння у повітря потрапило 549 тонн діоксиду вуглецю. Цей випадок є яскравим прикладом того, що російська війна має вплив і на зміну клімату. Усі пожежі, що виникли внаслідок бойових дій, спричиняють додаткові викиди парникових газів у атмосферу. Водночас можуть бути й інші забруднення: так через влучання дрона 8 квітня в об’єкт інфраструктури у Звягельській громаді стався витік паливно-мастильних матеріалів у довкілля. А після атаки рф по Тернопільщині 20 серпня фахівці зафіксували перевищення вмісту хлору у повітрі у 4-10 разів.

Загальна кількість випадків потенційної шкоди довкіллю у 2023-2024 роках. Гістограму підготувала волонтерка Екодії Єлизавета Шпак

Таким чином, у 2024 році волонтерська команда Екодії зафіксувала 450 випадків потенційної шкоди довкіллю внаслідок російської агресії, що майже у півтора раза менше, ніж у 2023 році. При цьому зберігається тенденція, що абсолютна більшість випадків фіксується по лінії бойового зіткнення, як і в попередні роки. Проте, випадки, що зафіксовані у віддалених від фронту регіонах, частіше мають вищий ранг шкоди довкіллю, що говорить про тяжчі наслідки для навколишнього середовища.

Кількість випадків 2 і 3 рангу (коли було чітко зафіксовано вплив на довкілля) співставна між обома роками, що загалом демонструє постійно існуючий вплив російських атак на довкілля України, який не зменшується із плином війни. Зменшення кількості відбулося, в першу чергу, шляхом зниження чисельності випадків 1 рангу – тобто випадків з потенційним впливом на довкілля. Це може відображати, з одного боку, методологічні аспекти фіксації випадків першого рангу (покращення підходів фільтрації випадків, які вносилися в базу даних). А з іншої сторони, зниження кількості зафіксованих випадків може дійсно об’єктивно відображати той факт, що багато об’єктів, чиє пошкодження підпадає під фіксацію, вже були зруйновані раніше, у попередні роки повномасштабного вторгнення. Впливає також і те, що із безпекових міркувань українська влада часто не розкриває детальну інформацію про об’єкти влучання та наслідки, тому  команда не має достатньо відомостей, щоб зафіксувати випадок для інтерактивної мапи.

Джерело: Екодія

Джерело