З вірою в Бога та надією на Його милосердя
Сьогодні – день особливий, великий і важливий для всіх нас. Це Національний день молитви і водночас третя річниця повномасштабної війни з російськими окупантами, яка забирає у нас найкращих, найсміливіших і найдостойніших людей. Весь український народ, сповнений вдячності до Бога, вклоняється Йому за дар сили та витримки, щоб пережити все, що принесла ця загарбницька війна. За три роки боротьби наша нація стала ще більш єдиною, консолідованою, монолітною. Від початку війни ми всі стали однією родиною, об’єднаною спільною метою – звільнити нашу рідну землю від рашистів. Наша єдність і непохитна віра у перемогу стали основою нашого великого руху до миру та справедливості.
Цього дня, як і щороку, в храмі Святого Архистратига Михаїла відбулася Божественна літургія, молебень за перемогу українського війська, за мир на нашій землі, за свободу для кожного українця. Це місце стало духовним центром для нашого краю, місцем, де ми разом молилися за усіх наших захисників, за мирних жителів, за кожного, хто віддав своє життя, щоб наша земля була вільною.
Окрім того, цьогоріч ми відзначаємо 150-річчя мученицької смерті тринадцяти українських греко-католиків, які загинули в Пратулині. Вони стали символом невтомної боротьби за збереження своєї віри, своєї ідентичності. Ці мужні люди не зламалися під тиском сил, які прагнули знищити їхню духовну сутність. Вони не погодилися зрадити своїм переконанням, навіть коли це означало смерть. Нині ми згадуємо їхній подвиг, який став для нас живим свідченням вірності Христовій Церкві. Так само захисники України, які мужньо борються за свою Батьківщину, є новими мучениками, новими героями, що віддають своє життя за свободу, за незалежність.
Ми молимося за тих, хто вже став небесним ангелом, за загиблих героїв, за наших захисників, які все ще борються, а також за тих, хто мирно загинув під вогнем окупанта. Вічна пам’ять і слава всім, хто віддав своє життя за Україну, за її свободу, за наше майбутнє.