#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

Володимир Філатов народився в Симбірській губернії в родині дворянина та земського лікаря Петра Філатова. Після закінчення гімназії вступив на медичний факультет Московського університету. Під час навчання більше захоплювався поезією та живописом. Офтальмологію обрав після того, як побачив вперше сліпу людину, заявивши, що «кожен має бачити сонце».

У 1903 році переїжджає в Одесу, після чого пов’язує з цим містом та Україною решту свого життя. Наукову діяльність на катедрі очних хвороб Одеського (тоді – Новоросійського) університету поєднував з службою в воєнному госпіталі Одеси. В цей період Філатов створює новий спосіб вимірювання внутрішньоочного тиску – еластотонометрію та проводить перші, однак ще невдалі, операції з пересадки рогівки ока.

Під час Першої світової війни, здійснив сотні операцій поранених в очні долі. Зокрема розробив методику відновлювальної хірургії, яка позбавляла жахливих дефектів обличчя від поранень в очі.

Після приходу до влади більшовиків, продовжує працювати в очній клініці Одеського університету. В 1920-х роках розробляє низку унікальних медичних інструментів, завдяки яким вдається провести успішні операції з пересадки рогівки та відновити зір людям, які страждали на сліпоту через так зване більмо в оці.

У 1931 році арештований НКВД та звинувачений у «контрреволюційній діяльності». Перебуваючи під психологічним тиском чекістів, омовив себе як «учасника спроби держперевороту». Однак згодом, був відпущений з ув'язнення, зокрема через те, що унікальні навички Філатова як хірурга, радянська влада вирішила залишити при собі.

Ініціював у 1936 році створення Інституту експериментальної офтальмології в Одесі, який нині називається Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені Володимира Філатова Академії медичних наук України. Володимир Філатов очолював цю установу до самої смерті.

Після початку німецько-радянської війни він опинився в евакуації. Спершу в П’ятигорську, а згодом у Ташкенті. Тут Філатов та його учні змогли відновити Український інститут очних хвороб. Він особисто провів сотні операцій для поранених радянських військових на фронтах Другої світової війни. Після вигнання нацистів з Одеси у 1944 році, Філатов повертається в місто та береться за відновлення зруйнованого за часи німецької окупації інституту.

У 1946 році Філатов створює профільне медичне видання – «Офтальмологічний журнал». В 1950 році він був висунутий на Нобелівську премію за створення методики пересадки рогівки ока. Уже бувши всесвітньо відомим науковцем та лікарем, Філатов продовжував оперувати до самої смерті в 1956 році. Похований на 2-у Християнському цвинтарі в Одесі.