Розкрили стелю над місцем, де він був, і через отвір спустили ліжко.

Мр 2,1–12

У другу неділю Великого посту ми стали на два кроки ближче до свята Пасхи. Євангельська подія цієї неділі про оздоровлення розслабленого допомагає зробити ще один крок у духовному приготуванні до Воскресіння Христового. Вона вказує на піст, як нагоду для душевного та тілесного оздоровлення. Гріх – це не тільки порушення заповідей, а також забруднення, хвороба для душі. Бо кожен гріх ослаблює наші духовні сили, руйнує віру, надію, любов та довіру до Бога. Через молитву, покаяння, навернення, Сповідь Ісус очищає і оздоровляє душу з гріховних зранень: знеохоти, зневіри, нетерпеливості, гордості, гніву, неспокою, незадоволення. Своїм милосердям Христос допомагає відновити зв'язок любові з Богом, наповнитися дарами і віднайти щастя.

Історія оздоровлення розслабленого показує, що дорога до Бога та душевного оздоровлення, наповнення душі Божою любов’ю не завжди легка, бувають різні труднощі й перешкоди. Хворий чоловік на дорозі до свого оздоровлення мусів подолати три перешкоди. Найперше – мати тверду віру, що Ісус зцілить його і він зможе самостійно ходити. Оскільки чоловік мав параліч ніг, не міг сам прийти до Ісуса, потребував товаришів, які занесли б його до Господа. Коли розслабленого принесли до дому, де перебував Христос, то не могли увійти в середину через великий натовп. Товариші були змушені винести ліжко з розслабленим на дах дому й через отвір у стелі спустили вниз біля Ісуса. Побачивши їхню віру, Спаситель дарував хворому здоров’я душі та тіла.

Ми також потребуємо в житті Божої допомоги для тіла й душі. Однак на дорозі до Бога бувають різні перешкоди: брак часу чи неуважність на молитві, сумніви у Божій могутності та любові, страх, недовіра до Бога: ,,Чи Він почує мою молитву, чи варто просити Його про допомогу?” Або маємо сумніви у милосерді Ісуса: ,,Чи він простить мої гріхи, подарує спокій і радість у душі”. Коли стикнемося з подібними труднощами, то поміччю для нас стане історія зцілення розслабленого. Щоб отримати потрібний Божий дар, треба спершу просити Ісуса про зміцнення віри та звільнення від усяких її перешкод – спокус сатани: негативних думок, почуттів, суперечних вірі. Міцна віра дасть нам силу до молитви, духовного зближення до Христа. Коли нашій молитві бракуватиме сили, віра допоможе знайти підтримку в ближніх, яких Ісус пошле нам на поміч. Їхня молитва зробить сильнішим наше прохання до Господа й запевнить отримання потрібних дарів. Подібно як товариші змогли принести хворого до Спасителя й за це отримали похвалу своєї віри та зцілення хворого друга.

Якось у магазин увійшла убога жінка з виснаженим обличчям і попросила бакалійника дати їй продукти, щоб вона змогла приготувати обід для дітей. Продавець запитав жінку, скільки у неї грошей. Вона відповіла: ,,Мій чоловік загинув на війні. Я нічого не маю, крім маленької молитви”.

Торговець вважав, що його бакалійна лавка – не місце безкоштовної роздачі хліба бідним. Він неохоче кивнув головою жінці: ,,Напишіть її на аркуші паперу”, ‒ і знову взявся за роботу.

На його подив, жінка вийняла з кишені шматок паперу, простягла його продавцеві через прилавок і сказала: ,Я зробила це вночі, коли наглядала за своєю хворою дитиною”.

Чоловік взяв клаптик паперу, поклав на терези і сказав: ,,Подивимося, чого вона варта”. На його подив, коли він поклав на іншу чашу терезів буханець хліба, стрілка терезів навіть не ворухнулася. Чоловік продовжував класти на терези нові продукти, але стрілка стояла на місці. Здивований тим, бакалійник пробурмотів: ,,Ну, це все, що може витримати вага. Ось пакет. Вам доведеться все це запакувати самій. Я зайнятий”. Але за мить помітив, що у великому пакеті залишалося ще трохи місця й поклав у нього великий кусок сиру.

Коли жінка пішла, продавець підійшов до ваги і був здивований, побачив, що вона зіпсована. Тоді чоловік зрозумів, що в житті немає випадковостей, а в усьому діє Боже провидіння. Хто цілковито довіряє Богові, тому Він завжди допомагає.

Чудом оздоровлення розслабленого Марко заохочує нас навчитися довіряти Христові та бути впевненими, що Він може відповісти на всі наші прохання. Адже Він − саме Той, Кому можемо принести всіх зранених, розслаблених, відкинутих, самотніх − й отримати зцілення; принести страх, непевність, сумніви та розчарування − а відійти потішеними та умиротвореними. Ми не бачимо Христа тілесними очима й не можемо побачитися з Ним безпосередньо, але завжди можемо зустрітися з Господом духовно з допомогою молитви. Всі свої потреби можемо принести до Ісуса в сердечній молитві й обов’язково отримаємо потрібні дари. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Джерело