«І всі ті, що до Тебе прибігають, будуть радіти…» (Пс. 5,12)

Хочу поділитися свідченням. Два роки тому через війну мої рідні: мама, сестра із сімʼєю, брат із сімʼєю – вимушені були покинути свій дім і, як внутрішньо переселені особи, шукати житло.

Брат із сімʼєю знайшов житло в Черкасах. А сестра із сімʼєю і мамою поїхали до Білої Церкви. Не передати словами їхнього болю і плачу: те, що вони пережили, – це великий стрес і страх. Втратити все, нажите роками, і приїхати в чуже місто як ВПО, де ніхто не знає тебе і ти нікого. Було важко, не знаходила слів, щоб заспокоїти, слухала й молилася за них. Коли вони ще були в дорозі, довідалася з інтернету, що в місті є греко- католицький священник отець Ігор Гріщенко, служить Святу Літургію в орендованому приміщенні.

Хочу подякувати отцеві Ігорю за його добре, турботливе серце.

У нього на парафії є з різних областей вимушено переселені сімʼї, про яких отець піклується, допомагає їм, підтримує їх.

Коли я приїхала відвідати рідних і ми разом пішли на Святу Літургію, то побачила радісну, співучу, активну, дійсно живу парафію.

Отець Ігор до кожного свята організовує заходи: вистави, вечорниці, свято Святого Миколая та інші, – піклується про родини воїнів. Різдвяний вертеп відвідував військових і мешканців міста. Усього не перелічити. Одне слово, цей священник обʼєднує парафіян у велику родину на славу Божу.

Особливо хочу засвідчити те, як Господь діє, як піклується, як провадить вимушено переселених людей.

Отець Ігор є добрим інструментом у Божих руках.

Він зміг огорнути батьківською любовʼю і турботою тих людей, які приїхали зболені від пережитого страхіття війни.

Відвідуючи рідних, бачу радісних, щасливих парафіян, відчувається тепло, мир і доброта.

Дякую Богові за отця і за всіх парафіян церкви Різдва Христового.

с. Йоанна, Згромадження сестер
Святого Священномученика Йосафата

Джерело