У Філадельфії говорили про публічне мистецтво в Україні як засіб боротьби за незалежність
У Релігійному Товаристві українців-католиків «Свята Софія» США розпочалися весняні семестральні лекції. Інавгураційний виклад, що відбувся 3 квітня, був присвячений темі «Публічне мистецтво в Україні — засіб боротьби за незалежність». Доповідь виголосила художниця, кандидат педагогічних наук Римма Миленкова.
Про це повідомляє пресслужба Товариства «Свята Софія» США.
За словами прелегентки, мистецтво й митці у всі часи прагнули до незалежності, бо людська креативність є проявом найвищої свободи. Проте з давніх часів влада використовувала митців для впливу на суспільство. Цей болючий конфлікт криється як у прихованих трагедіях, так і видимий на поверхні — він написаний текстами наших міст, виявляється у парках, скульптурах, муралах, й архітектурі будинків.
Відтак, Римма Міленкова представила короткий огляд публічного мистецтва в Україні з фокусом на мозаїки, мурали та пам’ятники. Мисткиня пропонує розглядати публічне мистецтво з точки зору засобу прояву ідентичності, впливу на соціальну свідомість, і пропаганди. Як зазначила художниця, мета її лекції — пробудити критичне мислення в аналізі публічного мистецтва й надати слухачам поле для формування власного ставлення до інформації.
За допомогою візуальних матеріалів доповідачка проаналізувала роль публічного мистецтва за часів радянського режиму. Вона зокрема з’ясувала складний народний феномен скидання скульптур Леніну. На її думку, це процес вирішує багато питань ідентичності: це — публічна артикуляція ідей, десакралізація старих міфів, переосмислення історичних постатей, залякування ідеологічних опонентів.
Далі Римма Миленкова перейшла до періоду набуття незалежності й сучасного періоду історії України, а також говорила про Майдан Незалежності й Батьківщину-мати у Києві, мурали у Харкові, пам’ятники у Сумах та презентацію України на Венеційському бієнале сучасного мистецтва. Вона поставила кілька знакових питань: чи може митець бути поза політикою? Знищення радянського мистецтва — порятунок чи вандалізм? Що робити з мистецтвом радянського періоду? Яким буде нове публічне мистецтво України?
Мистецьким доповненням доповіді стала авторська виставка 8 колажних міні-ілюстрацій для проєкту «Ательє історій». Об’єднуючим символом цієї ініціятиви є мотив «бабусин квадрат». У різних культурах цей елемент асоціюється з метафізичними уявленнями про сталість, впевненість, силу життя. «Бабусин квадрат» починається з ланцюжків і завершується їх з’єднанням. 12 «Бабусиних квадратів» були спеціально зв’язані для створення поштівок, 12 схем було відреставровано та намальовано для користування майстринь в усьому світі. За словами організаторів, «було зібрано українок та румунок для спільної ініціативи „Тепло як вдома“, щоби зв’язати 30 капелюхів для дітей Румунії з особливими потребами. Ця робота — символічний дар країні, яка прийняла нас з теплом і дала прихисток багатьом українським родинам».
Як зазначила доповідачка, «то були історії людей, які рятувалися від стресу, пов’язаному з війною, завдяки в’язанню шаликів, рукавичок, іграшок. Ілюстрації були використані проєктом у цифровому виді, а оригінали лишилися в мене».
На завершення вечора мисткиня відповіла на запитання аудиторії.
Департамент інформації УГКЦ