Знайшов Ти, Господи, овечку

На схилі змореного дня,

Відчув, як билося сердечко,

Коли назвав її ім’я.

Упала у гірську тернину,

Але тепер вона Твоя!

Ти взяв на руки, як дитину:

«Ой ти, провиночко моя…»

Приніс заблукану в отару,

Зустріла тут уся рідня.

Приніс на радість, не на кару…

Оця овечка – то був я.

Отець Василь МЕНДРУНЬ ЧСВВ

Джерело