Страсний тиждень, п’ятниця, собор святого Юрія 18.04.2025.

Ісус прибув на гору Голгофу із хрестом, виніс його, хоч падав, втомлений, обезсилений, знекровлений тощо, але волю Батька Небесного виконав до кінця. Вояки здерли з нього одежу, прибили цвяхами до хреста, піднесли вгору, опустили хрест зі стукотом у приготоване місце, від чого Бог зазнав немилосердних болів. Потім, військові поділили між собою одежу Ісуса. А він повис на хресті, рани роздиралися, сонце пекло, спрага мучила, усе тіло в судорогах та в страшних болях… Була третя година. Ісус мучився на хресті шість годин: з третьої до дев’ятої.

Шість годин незносних мук, про тому, що його страшно бичували, все тіло в ранах, пошматоване, відбите від костей, терня смертельно покалічило голову Ісуса, нічого здорового, а до всього прибиті руки та ноги, рани роздиралися від ваги тіла… Ніхто не в силі описати мук, які терпів Спаситель і Творець за своє грішне створіння.? Мати, яка стояла з іншими жінками біля хреста, теж, завдавала болю тим, що Спаситель бачив і проникав її зболіле серце – вона його мати, страждала разом зі своїм сином. Спасителя дуже боліло серце від того, що розбійники на хресті; ті, хто проходив мимо та архиєреї з книжниками й старшинами, глузували з нього, а він приносив жертву і за них, як за свої створіння. Мимо їх глузувань, насмішок, довершеного знущання і розп’яття на хресті, син Божий не перестав любити тих духовних невдах. Він з прихильністю відізвався до одного із розбійників, який боронив Ісуса перед іншим, що звернувся до Господа: «… Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство твоє» Лк 23,42). Ісус відразу відповів: «… Щиру правду кажу тобі, сьогодні зі мною будеш у раю» (Лк 23,43). Навернення розбійника відразу стало позитивним результатом жертви Христа. Господь прийняв признання розбійника, який стверджував, що їхні терпіння справедливі й виправдовував Ісуса, що він нічого злого не вчинив (пор. Лк 23,41). Коли Ісус просив води, щоб загасити спрагу, отримав до уст губку, вмочену в оцет.

За його чудові повчання, прогнання злих духів із людей, оздоровлення хворих тощо отримував збиткування до останнього подиху – аж віддав духа, схиливши голову.

Наш дорогий і любий Спасителю, ми – твої друзі, ми – твої діти свідомі нашої гріховності, змилуйся над нами та прости нам і нашому народові великі та менші гріхи. Ти не відкинув розбійника, який стверджував свій гріховний стан, прийми наш жаль за вчинені провини й наше щире розкаяння перед тобою. Ми віримо, що ти нас не покинув, прийняв наше покаяння й кличеш нас із розбійником до раю! Господи Ісусе Христе, Сину Бога живого, помилуй нас грішних!

Джерело