Три роки російської війни в Україні спричинили не лише людські втрати та руйнування інфраструктури, а й завдали масштабної шкоди клімату. Згідно з попереднім дослідженням Ініціативи з обліку викидів парникових газів під час війни, за період з 24 лютого 2022 року по 23 лютого 2025 року, викиди парникових газів, спричинені російським вторгненням, сягнули 230 мільйонів тонн CO₂ еквіваленту.

Протягом третього року війни викиди зросли на 30% (55 мільйонів тонн CO₂ екв.), порівняно з попередніми періодами. Викиди за три роки повномасштабної війни можна порівняти з загальним обсягом річних викидів одразу чотирьох європейських країн – Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини разом узятих, або ж викидам від 120 мільйонів автомобілів на викопному паливі.

Структура викидів: бойові дії та пожежі лідирують

Автори дослідження виокремили шість основних категорій викидів, пов’язаних з війною.

Найбільша кількість викидів пов’язана безпосередньо із бойовими діями – 82,1 млн тонн CO₂ екв., що становить 36% від загального обсягу. Ця категорія охоплює викиди від споживання палива військовою технікою, виробництва та використання боєприпасів, виробництва військової техніки та будівництва укріплень.

На другому місці – викиди, пов’язані з реконструкцією зруйнованих будівель та інфраструктури, що оцінюються в 62,2 млн тонн CO₂ екв. (27%).

Третім за обсягом джерелом стали ландшафтні пожежі – 48,7 млн тонн CO₂ екв. (21%). Саме ця категорія продемонструвала найсуттєвіше зростання у 2024 році, коли площа згарищ більш ніж подвоїлася порівняно з попередніми роками.

Посушливе літо та війна — нищівна комбінація для лісів

Велике занепокоєння викликає різке збільшення кількості лісових пожеж у 2024 році. Загальна площа згарищ — 92,1 тисяч гектарів. Це вдвічі більше, ніж у середньому у попередні два роки. Більшість цих пожеж  спричинені саме бойовими діями.

 

Джерело: Вплив російської війни в Україні на клімат 24 лютого 2022 року – 23 лютого 2025 року: Попередня оцінка Ініціативи з обліку викидів парникових газів під час війни

Експерти пов’язують таке зростання з незвично сухими погодними умовами, які, ймовірно, є наслідком зміни клімату. Ці сухі умови створили ідеальні передумови для того, щоб пожежі, спричинені бойовими діями, починалися як невеликі загоряння, а потім переростали у великі. Особливо складна ситуація в зоні бойових дій, де пожежникам небезпечно працювати, тому вогонь часто вирує неконтрольовано.

Інші джерела викидів

Окрім основних джерел, дослідження враховує також:

руйнування енергетичної інфраструктури — 19 млн тонн CO₂ екв.;

зміну маршрутів цивільної авіації через закриття повітряного простору — 14,4 млн тонн CO₂ екв.;

переміщення біженців — 3,3 млн тонн CO₂ екв.

Постійні обстріли енергетичних об’єктів спричиняють викиди не лише CO₂, але й гексафториду сірки (SF₆) — парникового газу, що є в 24 000 разів потужнішим за CO₂.

Як оцінюються кліматичні наслідки війни та хто має нести відповідальність?

Оцінюючи кліматичну шкоду, автори дослідження застосовують соціальну вартість вуглецю у розмірі $185 за тонну CO₂ екв.

Соціальна вартість вуглецю вимірює нинішню вартість додаткової одиниці парникових газів, викинутої зараз, підсумовуючи загальну глобальну вартість шкоди, яку вона завдає протягом усього свого життєвого циклу в атмосфері. Цей показник охоплює економічні збитки від зміни клімату, що можуть бути відчутні в секторі сільського господарства, енергетичних послуг, продуктивності праці, а також різні види ризиків, що пов’язані зі здоров’ям людей (зокрема, рівень смертності) та екосистемами. Застосовуючи соціальну вартість вуглецю, загальна кліматична шкода, спричинена повномасштабною війною, оцінюється в понад $42 мільярди.

Оцінка кліматичної шкоди від війни — це доволі новий крок, адже раніше не існувало поширеної практики, тим паче в умовах війни, проведення настільки детальної і комплексної оцінки впливу війни на клімат. Це створює можливість для України не лише оцінити масштаб шкоди, але й адвокатувати на міжнародному рівні питання екологічної та кліматичної відповідальності агресора.

Звіт з обліку викидів парникових газів під час війни — це важливий крок у зусиллях щодо притягнення росії до фінансової відповідальності за відповідну шкоду.

Довідково

Дослідження проведене Ініціативою з обліку викидів парникових газів внаслідок війни, ГО “Центр екологічних ініціатив “Екодія”” за підтримки Міністерства довкілля та природних ресурсів України.

У цьому документі підраховані викиди вуглецю, спричинені повномасштабним вторгненням росії в Україну, яке розпочалося  24 лютого 2022 року і триває донині. Він спирається на детальний аналіз і моделювання, які фіксують лише ті викиди, що пов’язані з війною та її наслідками в Україні та росії. Основоположні методології лишаються загалом незмінними з попередньої ітерації звіту, який пропонує читачеві більш детальне пояснення розрахунків.

Над оцінкою викидів, спричинених війною, працюють міжнародні та українські експерти. Леннард де Клерк та Микола Шлапак є незмінними авторами всіх ітерацій звіту. Леннард де Клерк — нідерландський інженер, експерт з кліматичних питань, один із перших у світі, хто почав системно вивчати вплив збройних конфліктів на клімат. Саме він координує роботу міжнародної Ініціативи з обліку викидів під час війни. Микола Шлапак — український фахівець з питань охорони довкілля, обліку викидів парникових газів та кліматичної політики.

До підготовки звітів на різних етапах також долучаються інші експерти — зокрема, провідна українська кліматологиня Світлана Краковська, а також фахівці з моніторингу пожеж та просторового аналізу.

Звіт “Вплив російської війни в Україні на клімат: 24 лютого 2022 – 23 лютого 2025” опубліковано за підтримки Європейського кліматичного фонду (ECF) та Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).

Джерело: Екодія

Джерело