Папа Лев XIV: від Чикаго до Апостольського Престолу
Хто він — новий Глава Католицької Церкви, що 8 травня 2025 року зійшов на Престол святого Петра? Американець з європейським корінням, Папа Лев XIV поєднує у собі глибоку віру, місіонерський досвід та розуміння викликів сучасності. Пропонуємо вірним УГКЦ ближче познайомитись з особистістю нового Святішого Отця з його власних слів.
Від американського хлопчика до Глави Вселенської Церкви
Народжений у Чикаго в родині американців з європейським корінням, нинішній Папа Лев XIV виріс у глибоко католицькій сім’ї, де віра була не просто традицією, а живим свідченням. Його батьки, обоє уродженці Чикаго, були активними парафіянами місцевої церкви, а дідусі та бабусі — іммігранти французького та іспанського походження.
«Я виріс у дуже католицькій родині, батьки були сильно заангажовані в парафіяльне життя», — згадує кардинал Роберт Превост в одному з нещодавніх інтерв’ю на Rai Vaticano та Tg1. «Моє розуміння Церкви формувалося через досвід парафіяльного життя, через спостереження за відданістю батьків та спілкування з друзями у парафіяльній школі».
Покликання до священства
Саме близькість до парафіяльних священників та глибока віра родини посіяли в юному серці майбутнього понтифіка зерно покликання. У 14-річному віці він вступив до малої семінарії ордену августинців, з яким познайомився через молодих людей, що вже обрали цей шлях.
«Після університету я вирішив вступити до новіціату», — розповідає теперішній Папа. «Це був важливий період пізнання себе, що є ключовою темою для послідовників святого Августина, період відкриття важливості дружби та спільнотного життя».
Місіонерський досвід
Після завершення богословської освіти в США молодий священник приїхав до Риму для вивчення канонічного права. Провівши рік як диякон, а потім як молодий священник у Вічному Місті, він вирушив до Перу, де розпочав своє місіонерське служіння в малій північній прелатурі.
«У ті роки мене охопив певний неспокій, бажання бути місіонером — не залишатися у своїй країні, а брати участь в іншому виді служіння як священник, як чернець», — ділиться Святіший Отець.
Духовні наставники та родинна підтримка
На духовному шляху майбутнього понтифіка важливу роль відіграли як священники-августинці, так і його власна родина. Особливо зворушливими є спогади про розмови з батьком у моменти сумнівів, які природно виникають у молодої людини, що обирає шлях священства.
«Мій батько не був духівником у прямому значенні цього слова, але його глибокі, щирі розмови про важливість близькості з Христом і пізнання Божої любові мали на мене величезний вплив», — згадує Папа Лев XIV. «Такі моменти спілкування з батьком, який був педагогом і мав дар порозуміння, стали для мене дороговказом».
Погляд на Церкву сьогодні
На думку Святішого Отця, голос Церкви сьогодні — це не стільки інституція, скільки справжнє сопричастя вірних, свідчення мучеників, присутність і свідчення чоловіків і жінок, які віддають своє життя часто в ситуаціях насильства, війни та конфлікту.
«Це голос, який пропонує велику надію світові, хоча, на жаль, не всі мають бажання чи відкриті очі, щоб почути це послання», — зазначає Папа. «Тут криється великий виклик для Церкви. Ми надто часто дозволяли Церкві залишатися лише інституцією — частково або повністю. Коли людина думає про Ватикан чи Святий Престол, вона бачить інституційні виміри, але це не є серцем того, чим є і має бути Церква».
о. Тарас Жеплінський
Департамент інформації УГКЦ