17 травня, у Прокатедральному соборі Благовіщення Пречистої Діви Марії в місті Надвірна, відбулася знакова подія — Єпархіальна проща родин, проведена з нагоди Ювілейного року та тижня родини в УГКЦ.

На початку Преосвященний владика Василій Івасюк, правлячий єпископ Коломийської єпархії УГКЦ, очолив Архиєрейську Божественну Літургію, під час якої йому співслужили: о. Андрій Бакота, настоятель собору та протопресвітер Надвірнянський, о. Михайло Давиденко, голова Комісії у справах родин і мирян, о. Василь Панівник, протопресвітер Тисменичанський, о. Богдан Скірчук, протопресвітер Яремчанський, о. м. Богдан Михайлина, протопресвітер Пнівський, о. Михайло Мільчаковський, віцееконом єпархії, та священнослужителі з навколишніх парафій.

Після євангельських читань єпарх Коломийський виголосив проповідь:

«Правдивою є та проща, коли родина приступає до Святих Тайн Покаяння і Пресвятої Євхаристії… У тайні Сповіді Христос каже родині: “Ідіть і більше не грішіть, та не робіть зла. Бадьоріться, бо відпускаються вам гріхи ваші.” 

Далі Господь Бог стає поряд із нашими родинами й пригортає їх до Свого серця, беручи на Себе їхні клопоти, біди, страждання і хвороби. Взамін Господь просить залишити біля Нього тягарі наших гріхів — і тоді Він підніме нас, паралізованих гріхом, та благословить силою Свого слова. Інакше кажучи: Божа любов і прощення зцілюють нас. Сповідь — це купіль милосердя і двері до здоров’я тіла та спасіння душі. Ви пізнаєте Бога, який вас любить, не засуджує, не спішить покарати. Ми пізнаємо Боже милосердя. 

Молитва — це розмова з Богом. Якщо мати не молиться за своїх дітей, якщо батько не підносить молитву за свою родину, якщо ніхто не стоїть у молитві перед Богом за свій дім — він залишається беззахисним перед бурями цього світу. Бо не людина, не мудрість людська, не гроші й не зв’язки утримують родину разом, а Господь. 

Молитва — це невидима нитка, яка зв’язує серця одне з одним і з Богом. Вона наповнює оселю миром, навіть коли ззовні штормить. Вона покриває любов’ю, коли людських сил уже не вистачає. Вона творить чудеса там, де, здавалося б, немає виходу. Коли мати молиться за сина — його серце зберігається від зла. Коли дружина молиться за чоловіка — тоді їхній союз зміцнюється. Коли чоловік молиться за дружину — вона розцвітає в любові. І якщо вся родина молиться разом — вони стають тією нерозривною триплетною ниткою, що не скоро порветься. 

Якщо в родині немає молитви — вона вразлива перед гріхом і спокусами. Але якщо в ній є хоча б одна молитовна душа — вона стає фортецею Божої присутності. Тому нехай кожен стане світлом, що горить перед Господом за свій дім…»

На завершення Владика Василій подякував усьому духовенству, всім присутнім: сімʼям, родинам та владі за участь у спільній молитві, побажавши присутнім многих і благих літ.

Настоятель собору о. Андрій Бакота висловив вдячність Архиєреєві за можливість спільної молитви та кращого розуміння єпископського служіння, яке виборює єпарх Коломийський.

«Є речі, що здаються нам побутовими, однак насправді вони є безцінними. Владико, дякуємо за можливість молитися та звершити безкровну жертву в наміренні наших родин. Хай Господь кріпить і благословить Вас здоровʼям та новими звершеннями на многії і благії літа» – наголосив протопресвітер.

Відтак, до присутніх звернувся о. Михайло Давиденко, голова Комісії у справах родин і мирян. Священник подякував Архиєреєві за очолення прощі в Надвірні, а на завершення додав: «Дякуємо за Ваш візит і душпастирське слово. За те, що наголосили на важливих аспектах і проблемах сімʼї, сучасних викликах та загрозах, які торкаються християнських цінностей. Нехай Господь благословить Ваше служіння і зміцнить здоровʼя». 

 

 

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ
Світлини: бр. Максим Федюк

Джерело