Сергій мріяв стати рятувальником із дитинства. Його
дядько був командиром відділення пожежної частини, тож хлопець часто бував у підрозділі. Уже з 8 класу чітко знав: хоче рятувати життя. На початку повномасштабного вторгнення Сергій залишився у рідному Бахмуті. Улітку 2022-го, під час інтенсивних обстрілів міста, неодноразово рятував людей.

«Один із найнапруженіших моментів – коли ракета влучила в житловий будинок поруч із частиною. Ми вирушили на виклик, і саме тоді ще один удар припав на приватне подвір’я. 5 людей – 3 дітей і 3 дорослих – опинилися під завалами у підвалі. Ми з колегами вручну розкопували завали й змогли врятувати всіх», – згадує Сергій.

🚒Сергій колекціонує мініатюрні пожежні машини, банкноти, монети й марки. Виховує сина. Мріє про мир.

Про ракетні удари по Покровську, про втрату керівника, розірване на шматки життя, про загибель жінок, дітей, чоловіків… І – поміж цього всього – звичайне життя, читайте за посиланням.