Галина Парасюк,

кандидат історичних наук,

архівіст Українського Національного Музею в Чикаго

 

Місто Чикаго – мегаполіс, славний своїми культурними та мистецькими подіями, особливо в літній час, коли відбуваються фестивалі. Меломани не оминають Чиказького джазового фестивалю (Chicago Jazz Festival) чи фестивалю Равінія (Ravinia Festival), танцюристи полюбляють Chicagoland Dance Festival, гурмани відвідують кулінарний фестиваль Tastes of Chicago. Беззаперечно, найбільш знаменитим у Чикаго є музичний фестиваль Lallapalooza. Однак мало кому відомо, що попередником легендарної Lallapalooza був Чиказький музичний фестиваль (Chicagoland Music Festival), який вперше провели  23 серпня 1930 року. Сенсаційним став виступ українського хору під керівництвом Юрія Бенецького, що здобув золоту нагороду і визнання найкращого співочого колективу в Чикаго.

Чиказький музичний фестиваль 30-х років минулого століття був найграндіознішою подією року на Середньому Заході. За 75 років до того, як Lallapalooza стала культовим фестивалем у Гранд Парку, Чиказький музичний фестиваль збирав сотні тисяч відвідувачів, що перевищувало чисельність теперішніх фестивалів. Натовпи людей стікалися на набережну озера Мічиган, прагнучи послухати популярних співаків, що зберуться на фестивальній сцені.

Непересічність Чиказького музичного фестивалю була у тому, що він не починався як невелике зібрання та згодом набрав популярності, навпаки, – цей фестиваль розпочинався як велике масове шоу і розрісся до грандіозного дійства.  Розмах фестивалю забезпечив його спонсор – газета “Чикаго Трибюн” (“Chicago Tribune”), і видання не шкодувало реклами на своїх сторінках, щоб популяризувати подію.

Незважаючи на грандіозність видовища і широкий розголос, тільки одиниці пам’ятають, що на фестивалі найкращими визнали українських співаків.  На сцену першого Чиказького музичного фестивалю 23 серпня 1930 року вийшов український хор під орудою Юрія Бенецького, щоб отримати почесну першу нагороду у присутності 150 тисяч глядачів і заспівати українську пісню. Ким був Юрій Бенецький і як за короткий час зумів створити український хоровий колектив, що став найкращим із кращих?

Юрій Бенецький народився в Україні, професійну музичну освіту здобув у Києві. Під час Першої світової війни був мобілізований на фронт. За інформацією концертних прес релізів відомо, що професійну кар’єру співака Юрій Бенецький розпочав 1920 року. Виступав як соліст на сценах Європи, служив у Балканській Королівській Опері. До Америки прибув із гастролями Української Національної Капели під керівництвом Олександра Кошиця. Концертне турне із хором Кошиця, Юрій Бенецький завершив у Мехіко і переїхав до Сполучених Штатів. Оселився в Нью Йорку.

У 20-х роках минулого століття ліричний тенор Юрія Бенецького лунав як із американських сцен, так і в українському театрі. У театральних постановках він втілив близько двадцяти п’яти різних образів: Петро у “Наталці Полтавці”, Левко в “Утопленій”, Гриць в “Ой не ходи, Грицю”, Ілько у “Запорожцях”, Андрій у “Катерині” та інші вокальні партії. Юрій Бенецький став засновником і керівником вокального квартету, який 1927 року виступив із понад трьома сотнями концертів на нью-йоркських сценах. Колектив мав великий успіх. Репертуар квартету становили українські народні пісні та оперні арії.

Дружиною українського тенора була популярна на той час оперна співачка Марія Машир, відома ще з Театру Миколи Садовського у Києві. Для юної Марії, улюбленої учениці в своїй музично-драматичній школі, Микола Лисенко написав роль панночки в опері “Ноктюрн”. Марія Машир виконувала провідні партії в українських операх, і її запросив Олександр Кошиць до своєї капели. Під час гастролей Української Національної Капели Марія Машир і Юрій Бенецький познайомились та одружились, народилася дочка Марія. Нью-йоркський період перебування Марії Машир і Юрія Бенецького припав на розквіт Українського Народного Театру.

1928 року подружжя переїздить до Чикаго, де Марія Машир підписала контракт із Чиказькою Оперою (Chicago Lyric Opera), на сцені якої співала в дуетах із видатними  виконавцями. Юрій Бенецький, переїхавши до Чикаго, взявся створювати український мішаний хор, до складу якого увійшли тридцять п’ять співаків, народжених в Україні і в Америці. Концерти в Чикаго і його околицях, а також виступи на радіо принесли великий успіх.

Кульмінацією слави української капели стала участь у конкурсі хорів Середнього Заходу. Спонсором, знову ж, виступила газета “Chicago Tribune”. Загалом учасників (хорових колективів) було сімнадцять, серед них вже прославлені і відомі хори. Колектив Бенецького був наймолодшим, адже був створений тільки двома роками раніше.

Захоплені відгуки музичних критиків свідчать, що український хор на конкурсі не мав собі рівних, і його виступ був поза конкуренцією. Слухачі були зачудовані мелодійністю української пісні, неперевершені голоси співаків іноді зливалися у мелодію скрипки або ліри. Український колектив здобув грандіозну перемогу. Стати найкращими у конкурсі, де виступали визнані хорові капели, – це слава для української пісні та його виконавців.

Церемонія нагородження і привілей виступити на першому Чиказькому музичному фестивалі було надано українським співакам. Кожен учасник хору і його керівник, Юрій Бенецький, отримали золоту медаль як визнання, що український хор є найкращим на Середньому Заході.

Отож, ввечері 23 серпня 1930 року хор під керівництвом Юрія Бенецького виконував українські пісні зі сцени Чиказького музичного фестивалю. Сто п’ятдесят тисяч глядачів –  на стадіоні Soldiers Field. Тисячі людей не змогли потрапити сюди. Роздивляючись унікальні фото, можна уявити, якого розмаху була ця подія: трибуни заповнені, деякі глядачі споглядали видовище зі своїх автівок (придивіться уважно до фото).

Учасниками фестивального вечора стали двадцять один оркестр, шістнадцять барабанних груп, які вийшли одночасно на стадіон і заграли. Глядачів було так багато, що барабанщики не мали достатньо місця для видовищних маневрів. Грав фестивальний оркестр. Хор із однієї тисячі афроамериканських співаків співав пісню “Swing Low, Sweet Chariot”. Свого роду революційна подія, дехто із учасників фестивалю вперше відкрив для себе афроамериканську музику. Кульмінацією фестивального вечора стало виконання трьома тисячами співаків пісні “Алілуя”. Завершальним дійством став грандіозний феєрверк.

Перемога на конкурс принесла хору під орудою Юрія Бенецького славу і визнання, які продовжились в успішних виступах та гастролях. “Діамант серед великого розмаїття багатонаціональних музичних груп і виконавців”, – так характеризували український колектив американські журналісти і музичні критики. “Найкращий хор, який я коли небудь чув в Америці”, – писав Юджин Стінсон, журналіст Чикаго Дейлі Ньюз (“Chicago Daily News”). У грудні цього ж, 1930 року, хор виступав на сцені Чиказької Лірик Опери (Chicago Lyric Opera) із солістами Марією Машир (співала “Садок вишневий коло хати”) і Юрієм Бенецьким (виконав “На вулиці скрипка грає”, “Молодий монах”). Репертуар хору був виключно українським, – виконували народні пісні в обробці Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця. Великим успіхом концертної діяльності Юрія Бенецького у Чикаго була постановка опери “Катерина” (за твором М. Аркаса).

Дев’яносто п’ять років тому лунала українська пісня над озером Мічиган і захоплювала усіх слухачів. Про непересічний талант і музичний хист українських хорів у Чикаго свідчить те, що наступні два роки фестивалю та 1935 року, перемогу теж отримав український хор під керівництвом Ю. Бенецького. Отже, продовження історії буде…

 

Матеріали і фото з архіву Українського Національного Музею в Чикаго.

  

Джерело