Аналітики фіксують інформаційну атаку проти історика Олександра Алфьорова, призначеного на посаду директора Українського інституту національної пам’яті.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Атака розпочалася 27 червня, у день ухвалення Кабінетом Міністрів кадрового рішення. Пік інформаційних зусиль зафіксовано 30 червня.

У чому полягає атака

Екосистема російських інформаційних ресурсів працює заповнення інформаційного поля різних держав повідомленнями з твердженнями про те, що Олександр Алфьоров нібито є «неонацистом».

За період 27 червня – 1 липня інструментами моніторингу виявлено майже 1 тисячу публікацій про призначення нового директора УІНП. Щонайменше 511 з них (тобто, понад 50%) ‒ містять облудні звинувачення Алфьорова у прихильності до нацистської ідеології і симпатіях до Адольфа Гітлера.

Динаміка поширення публікацій про «нациста» Алфьорова

Понад 300 з цих публікацій розміщено на російськомовних ресурсах, орієнтованих на аудиторію у РФ, Білорусі, Молдові, Казахстані та Україні, зокрема на тимчасово окупованих територіях. Решта (понад 200) виявлених публікацій розмістили російські та проросійські ресурси, що намагаються вплинути на аудиторії у США, країнах Європи, Африки та Латинської Америки.

Приклад московської дезінформації. Скрін: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Найбільшу частку в масиві займають публікації англійською (30 публікацій), німецькою (28), італійською (26),  іспанською (20), польською (12) і французькою (10) мовами. Такою виявлено публікації грецькою, фінською, румунською, болгарською, чеською, словацькою, словенською, португальською, нідерландською, угорською, турецькою, арабською.

Розвиток інформаційної атаки

Базовий текст російською для подальших публікацій різними мовами було розміщено на Telegram-каналі «Украина.ру» увечері 27 червня.

У публікації Алфьорова називають «нацистом», тому що він служив у полку «Азов»  Національної гвардії та Третій окремій штурмовій бригаді Збройних сил України (які російська пропаганда традиційно називає «нацистськими формуваннями»).

Приклад московської дезінформації. Скрін: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Більшість виявлених публікацій від 27-29 червня являють собою дослівний переклад або несуттєво перероблену версію базового тексту.

Приклад московської дезінформації. Скрін: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Протягом 30 червня — 1 липня застосовані в атаці ресурси синхронно поширювали уривок з інтерв’ю Олександра Алфьорова Youtube-каналу «Крапівний», опублікованого 29 червня. В інтерв’ю історик розмірковує про можливість порівняння Гітлера з Путіним, і це порівняння виходить не на користь російського диктатора. Інфопривід було використано пропагандистами для приписування директору УІНП симпатій до Гітлера.

Приклад московської дезінформації. Скрін: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

«Украина.ру» ‒ це Telegram-канал однойменного російського державного ЗМІ, що входить до холдингу «Россия сегодня». Також в атаці були залучені й інші державні медіа, зокрема RT (Russia Today). Також дописи про «нациста на чолі УІНП» синхронно поширювали:

• мережа сайтів Pravda / ZOV;
• анонімні та персоналізовані російські та проросійські Telegram-канали, X-акаунти та пабліки у російській соцмережі VK (Вконтакте);
• російські та проросійські блогери у Telegram, X і Facebook.  

Ключовою платформою є Telegram, де було розміщено 390 з 511 виявлених публікацій, і мережа сайтів Pravda / ZOV з понад 70 публікаціями іноземними мовами. У X було виявлено понад 40 публікацій.  

Приклад московської дезінформації. Скрін: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Завдання інформаційної атаки

Зафіксована в інформаційному просторі активність містить ознаки скоординованої атаки російського походження, зокрема:

• розміщення публікацій (у т.ч першої) на російських державних інформаційних ресурсах;
• синхронне розміщення ідентичного контенту різними мовами на ресурсах, які раніше були задіяні в інших операціях;
• використання обмеженої кількості ключових меседжів та артефактів. 

Атака на Олександра Алфьорова є компонентою тривалої інформаційної операції РФ, спрямованої на дискредитацію України через поширення наративу про «український (нео)нацизм». Складником цієї операції є демонізація військових підрозділів, таких як «Азов» і 3-тя ОШБр.

Близько 60% проаналізованого контенту розміщено російською, близько 40% ‒ іноземними мовами. Це свідчить про наміри росіян вплинути на аудиторію не лише в РФ, а й у інших країнах, зокрема в державах ЄС і НАТО. Тобто, йдеться про втручання в інформаційний простір іноземних держав, або ж про FIMI (Foreign Information Manipulation and Interference). Метою FIMI є вплив на настрої та поведінку аудиторії. Зафіксоване втручання спрямовано на:

• дискредитацію України, її Сил оборони та урядових інституцій  через посилення наративу про «український (нео)нацизм»;
• превентивну дискредитацію новопризначеного керівника УІНП та ускладнення його іноземних контактів, зокрема з польською стороною у контексті спільних пошукових та ексгумаційних робіт;
• вплив на процес навчання нейромереж, зокрема великих мовних моделей (LLM). 

Уривок з відповіді ChatGPT на запитання «is Olexander Alfiorov from Ukraine a nazi?». Скрін: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Прикладом впливу російських публікацій на роботу нейромереж є сформульована ChatGPT відповідь на питання англійською мовою «is Olexander Alfiorov from Ukraine a nazi?». Вона містить посилання на російські ресурси, хоча нейромережа і позначає їх як пропаганду та пропонує ставити під сумнів наведені в них твердження. У відповіді також наводиться цитата про Гітлера і Путіна, яку синхронно поширювали задіяні у FIMI ресурси, починаючи з 30 червня.

Читати також: Фейкові ракети, картопляна пропаганда і шахраї: деза на Волині у жовтні

Джерело

Друк / PDF