Аномальна спека – це вже нова реальність. Щоліта температура піднімається все вище, хвилі тепла приходять раніше й тривають довше. У 2024-му році світ пережив чергові температурні рекорди, а в деяких областях України температура перевищувала відмітку в 40 градусів тепла.

За даними програми “Коперник” (Copernicus), з часів доіндустріальної епохи середньорічна температура на планеті зросла на 1,3 °C, причому особливо стрімке підвищення спостерігається з 1980-х років. Межа у 1,5 °C вважається критичною: її перевищення несе загрозу незворотних змін у кліматичній системі, таких як безповоротна втрата екосистем (наприклад, коралових рифів чи тропічних лісів), перехід деяких регіонів у стан постійної посухи або затоплення, а також збої в природних кліматичних процесах (втрати крижаного покриву Антарктиди і Гренландії, танення вічної мерзлоти, зменшення здатності лісів поглинати CO2), які можуть спричинити подальше, вже неконтрольоване, потепління.

У Європі ж ситуація значно тривожніша – середнє зростання температури становить близько 2,3 °C, теплові хвилі стають дедалі частішими й інтенсивнішими.  Тож ми більше не можемо дозволити собі “перечекати”. Зміна клімату вже давно постукала нам у двері та всілася на диван в очікуванні наших дій.

Уже зараз важливо говорити про довгострокові рішення, які лежать у площині міського планування, природоорієнтованих підходів та стратегічного бачення. Бо пляшка води в рюкзаку чи ввімкнений кондиціонер не врятують нас у світі, що розігрівається до межі.

Що таке хвиля тепла і чому вона стає небезпечною?

Хвиля тепла – це період аномально спекотної та сухої погоди, що тримається декілька днів поспіль, і є справжнім випробуванням для організму. Від цього страждають навіть цілком здорові люди, не кажучи вже про тих, хто має хронічні захворювання.

Водночас такі умови шкодять сільському господарству – знижують врожайність, погіршують якість продукції та спричиняють зменшення запасів питної води через висихання водойм і ґрунтових джерел. На жаль, частота та тривалість таких хвиль тепла лише зростатиме.

Короткострокова адаптація для негайного порятунку

Коли нас уже накрила хвиля тепла, потрібні швидкі та дієві рішення. Це наші перші кроки до кращого самопочуття, що допоможуть пережити найкритичніші дні:

Захист оселі: Затягуйте темні штори або жалюзі на вікнах та дверях, що виходять на сонячну сторону – так ви заблокуєте пряме сонячне світло та посприяєте меншому нагріванню приміщення.

Правильний питний режим: Забудьте про крижану воду, що лише ненадовго втамовує спрагу і сприяє втраті солей. Надайте перевагу воді кімнатної температури та охолодженим несолодким чаям. Уникайте алкогольних, солодких, газованих напоїв та напоїв з кофеїном – вони зневоднюють організм.

Легке харчування: Відмовтеся від жирної, важкої, гострої та надто солоної їжі. Натомість додайте до раціону більше свіжих фруктів, овочів, салатів та легких каш. М’ясні та рибні страви краще перенести на ранок або вечір.

Одяг та захист шкіри: Носіть легкий, вільний, світлий одяг з натуральних тканин (бавовна, льон), що максимально закриває тіло від прямих сонячних променів. Не забувайте про креми з SPF50 для захисту шкіри та головні убори.

Охолодження: Спробуйте “японський кондиціонер”: намочіть хустинку в прохолодній воді та пов’яжіть на шию. А після прогулянки влаштуйте помірно холодний душ для стоп та щиколоток – це активує біологічно активні точки та освіжить. Пам’ятайте, занадто холодний душ – це різкий контраст, що створює додаткове навантаженням на організм.

Сієста: Уникайте активності в пікові години спеки (з 11:00 до 17:00) або хоча б скоротіть перебування на відкритому сонці в цей час. По можливості влаштуйте собі денний сон або ж відпочиньте у прохолоді.

Утім, важливо зазначити: ці поради – перші кроки до адаптації. Вони допомагають нам вижити в спеку, але не вирішують проблему системно. Минулий сезон відключень електроенергії яскраво показав, що покладатися лише на кондиціонери – не варіант. Настав час звернутися до більш глибоких, стратегічних рішень.

Що таке адаптація до зміни клімату на особистому та громадському рівнях

Адаптація до зміни клімату – це пристосування до наявних або очікуваних ризиків, спричинених зміною клімату, таких як тривала спека, посухи, зливи, буревії та інші природні надзвичайні ситуації.

Сила природи: Природоорієнтовані рішення (ПОР)

Саме природа — наш найкращий союзник у боротьбі зі спекою. Екодія зібрала 10 простих і бюджетних рішень для озеленення громадських просторів, які можуть точково знижувати температуру, створювати затінок і робити міське середовище комфортнішим. 

Зелені стіни, живі огорожі, різнотрав’я замість газонів, резервуари для дощової води — ці та інші рішення не потребують складних технологій, але дають реальний ефект. Якщо ж ви хочете глибше зрозуміти, як саме природоорієнтовані рішення працюють, яку користь приносять, як їх реалізовують у різних країнах, і скільки це коштує —  перегляньте «Каталог природоорієнтованих рішень».

Що можете зробити ви?

У себе вдома: Адаптуйте квартиру, свій будинок або ділянку на свій смак та кошт.

Щоб зменшити нагрівання, провітрюйте приміщення лише вранці та ввечері, а вдень зачиняйте вікна й затягуйте темні штори або жалюзі — особливо на сонячному боці. Озеленення теж допомагає охолодженню: висаджуйте рослини біля вікон, на балконі чи підвіконні, а також в’юнкі рослини вздовж стін — вони поглинають тепло й зволожують повітря. Для додаткового ефекту розставте ємності з водою або використовуйте зволожувач повітря.

У своєму ОСББ/ЖК: Проведіть розмову з сусідами, поясніть проблеми, запропонуйте рішення. Організуйте толоку: зберіть кошти, залучіть місцеві ініціативи/ГО/волонтерів.

У місцевих ГО: Окрім власних толок, долучайтеся до інших локальних ініціатив, підтримуйте їх заходи інформаційно та фінансово, а також ставайте волонтерами. ГО “Плато” у Львові – чудовий приклад того, як краудфандинг та активна громада можуть перетворити ідею на реальність: результатом став дощовий сад, що тимчасово утримує опади та стримує підтоплення.

Адвокатуйте за озеленення: Згідно з дослідженням “Адаптація до зміни клімату: зелені зони міст на варті прохолоди”, у Києві райони з рівнем озеленення 20–40% прохолодніші на 2–4°C, ніж ті, де озеленення менше 10%. Це прямий доказ того, що кожне дерево, кожен зелений куточок має значення.

Сила води: Міські водні рішення

Вода є ще одним ключовим елементом для полегшення впливу спеки на організм. Випаровуючись, вона поглинає тепло і охолоджує середовище.

Що можна зробити?

Питні фонтанчики та кишенькові парки з водними елементами: Ініціюйте їх встановлення у вашому районі.

Природні водойми: Підготуйте звернення до влади щодо розчищення й догляду за місцевими озерами чи річками — такі природні зони стануть справжніми оазами прохолоди та відпочинку в умовах спекотного літа. Аби підсилити ініціативу, зберіть підписи мешканців та заручіться підтримкою профільних ГО.

Інтерактивні карти: Запропонуйте місцевій владі створити інтерактивні карти прохолодних зон (парків, скверів, озер) та питних фонтанчиків у місті.

Сила знань та активної позиції

Для того, щоб зміни відбулися, ми маємо бути не лише споживачами інформації, а й її рушіями.

Розвивайте кліматичну грамотність: Читайте публікації провідних екологічних ГО, таких як Екодія, Екоклуб, Save Dnipro, Зелена хвиля, Еколтава,  Національний екологічний центр України, Razom We Stand. Зверніть окрему увагу на UAdapt – це інформаційна платформа, яка націлена спростити роботу органів місцевого самоврядування в розробці та втіленні заходів кліматичної політики.

Долучайтеся до обговорень: Беріть участь у громадських обговореннях при громадах. А також критично оцінюйте запропоновані владою проєкти, щоб не допустити неефективних рішень та відмивання коштів.

Як долучатися до громадських обговорень?

Слідкуйте за оголошеннями на сайтах міських/селищних рад, у соцмережах органів влади або в місцевих медіа.

Громада має бути поінформована про обговорення заздалегідь, інформація про це публікується на вебсайті громади.

Надавайте пропозиції у письмовій або електронній формі, а також виступайте на слуханнях.

Підписуйте петиції або долучайтесь до ініціативних груп.

Що робити, якщо оголошення про обговорення відсутні?

Подайте запит до органу місцевого самоврядування (ОМС): Запитайте, які обговорення проводяться і як про них дізнаватися.

Ініціюйте слухання самі: надішліть звернення — і ОМС зобов’язаний його розглянути.

Вимагайте ухвалення чіткого положення про порядок обговорень, якщо його немає.

Звертайтеся до депутатів, громадських рад, журналістів — публічність стимулює владу до дій.

Будьте проактивними: Виступайте проти рішень, що знижують адаптаційну спроможність громад (наприклад, варварське зрубування чи неправильне обрізання дерев, що забирає затінок). Якщо бачите шкоду довкіллю, скористайтеся гайдом “Я бачу шкоду довкіллю. Що робити?“.

Адаптація до зміни клімату на місцевому та національному рівнях

Що може зробити місцева влада?

Перший крок – це щире визнання проблеми зміни клімату. Місцеві адміністрації мають усвідомити, що середня температура лише зростатиме, і адаптація до нової реальності є найкращим можливим рішенням.

Необхідно провести глибоку оцінку проблем та ризиків: які території є найбільш вразливими до спеки, які групи населення (діти, літні люди, люди з хронічними хворобами) потребують негайних адаптаційних рішень.

Визначити ключові вулиці та місця відпочинку, що потребують додаткового охолодження та захисту від сонця.

Проаналізувати загальну ситуацію по ризиках у регіоні, вивчаючи досвід сусідніх громад, щоб впроваджувати проактивні, а не реактивні рішення. Економісти підрахували, що інвестиції в адаптацію є надзвичайно вигідними. Якщо світ витратить $1,8 трлн на заходи з адаптації до зміни клімату, то заощадить приблизно $7,1 трлн на ліквідації наслідків природних катастроф. По-друге, громадам необхідно розробити план з адаптації до зміни клімату. Ті, у кого він вже є, мають активно його впроваджувати. Компонент адаптації повинен бути інтегрований у планування бюджету. План адаптації не повинен існувати лише на папері.

По-третє, місцевій владі варто перестати шукати відмовки про нестачу коштів чи експертності. Натомість, потрібно шукати можливості:

Консультуватися з громадами, що вже успішно впровадили заходи з адаптації.

Брати участь у конкурсах на фінансову підтримку від донорів.

Звертатися по підтримку до громадських організацій для навчання та підвищення кваліфікації.

Стратегічна співпраця: Наявність плану адаптації значно підвищує шанси громади на залучення ресурсів від громадських організацій, які працюють у цьому напрямку. На жаль, лише 25% українських громад (365) долучились до “Угоди мерів” – найбільшого у світі руху за збереження клімату на місцевому рівні. При цьому частка активних громад, які втілюють обіцяні кліматичні дії за Угодою, значно менша. Але саме активна позиція людей у громадах може створити необхідний тиск на місцеву владу та підвищити адаптаційну спроможність.

Що може і має зробити влада на національному рівні?

Завдання Міндовкілля — окреслити загальний вектор адаптаційної політики та запропонувати громадам чіткі орієнтири, якими можна керуватися на місцях (Станом на 18 липня 2025 року, в оновленому уряді планують обʼєднати Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів з Міністерством економіки та Міністерством аграрної політики — в Міністерство економічних ресурсів України).

 

Закон Про основні засади державної кліматичної політики, ухвалений у жовтні 2024 року, визначив адаптацію як один із ключових напрямів кліматичної роботи. Це створює важливий фундамент для подальших кроків: до 2026 року має бути розроблено і затверджено нову національну Стратегію адаптації до зміни клімату, а також секторальні програмні документи.

У 2021 році Кабмін схвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року. Стратегія, серед іншого, передбачає інтеграцію питань адаптації до зміни клімату у нові стратегії розвитку енергетики та туризму.

При цьому роль місцевої влади в адаптації є критично важливою — саме вона відповідає за реалізацію конкретних заходів на місцях у межах децентралізованої системи управління.

Водночас держава може встановити чіткі цілі та надати стимули для ефективнішої роботи на місцях. До цілей може входити зобов’язання для громад розробити власні плани адаптації або включити кліматичні ризики до місцевих стратегій розвитку, а також звітувати про результати. Стимули можуть бути різними: пріоритетне фінансування проєктів з адаптації, навчальні програми для місцевої влади або створення рейтингів активних громад.

На рівні документів така логіка вже частково закладена. Операційний план до урядової Стратегії адаптації до зміни клімату (2022–2024) передбачав розроблення місцевих стратегій чи включення питань з адаптації до стратегій розвитку територіальних громад та планів заходів з їх реалізації. Проте через повномасштабне вторгнення росії ці зусилля відійшли на другий план. У другому операційному плані (2025-2027) прогрес лишається обмеженим — цілі для громад досі розмиті, залучення органів місцевого самоврядування слабке, а стимули фактично відсутні.

Отже, щоб адаптація стала реальною практикою на місцях, Міндовкіллю варто посилити політику в частині чітких цілей, дієвих стимулів і якісного моніторингу. Громадам потрібно дати не лише загальні орієнтири, а й конкретні завдання, підтримку для їх виконання та прозорі інструменти оцінки прогресу. Без цього адаптація залишатиметься декларацією, а не дією.

Громади, які розпочнуть роботу зараз, матимуть конкурентні переваги: менші витрати на ліквідацію наслідків, кращі умови для мешканців, більше можливостей для залучення міжнародного фінансування. Тим, хто чекатиме, доведеться наздоганяти за значно вищу ціну.

Висновки

Аномальна спека — вже не виняток з правил, а частина нашої нової кліматичної реальності. Із кожним роком вона ставатиме інтенсивнішою, тому питання адаптації більше не можна відкладати. Це не лише про охолодження помешкань чи правильний питний режим — це про довгострокові рішення: від природоорієнтованих підходів до змін у законодавстві та державному плануванні.

Звучить масштабно, але кожен із нас має свою роль. Ми маємо об’єднуватися в громадах, підтримувати ініціативи громадських рухів, вимагати дій від місцевої влади, а також формувати запит на національному рівні. Лише разом, діючи на різних рівнях і з різних напрямків, ми зможемо зробити країну більш стійкою до зміни клімату — і водночас комфортною для життя.

Джерело: Екодія

Джерело