Грандіозна культурна подія, яка об’єднала українців та американців довкола спільної мети – допомоги Україні

 

Мирослава Фоллбек,

журналістка

Український фестиваль в Олбані, столиці штату Нью Йорк – це не просто свято танцю, пісні та вишиванки. Його історія бере початок із традиційного “українського пікніка”, а сьогодні він перетворився на масштабну культурно-благодійну подію, що об’єднує українців та американців довкола спільної мети – допомоги Україні. Завдяки зусиллям команди волонтерів фестиваль став майданчиком, де культура межує з благодійністю, а кожен придбаний квиток чи пожертвуваний долар перетворюється на турнікети, медикаменти, автомобілі швидкої допомоги й навіть врятовані життя українських воїнів. Це історія про єдність, пам’ять та силу громади, яка через пісню і танець творить реальні зміни.

Історія української присутності в Нью-Йорку – це історія незламності, культури й самобутності. Перші українці почали прибувати до США наприкінці ХІХ століття, шукаючи кращої долі, свободи та можливості будувати майбутнє без утисків. Уже у 1890-х роках у Нью-Йорку з’являються перші українські церкви, культурні товариства, кооперативи. А на початку ХХ століття формується знаменита “українська околиця” в East Village на Мангеттені – район, який і досі зберігає пам’ять про коріння емігрантів з Галичини, Буковини та Наддніпрянщини.

Протягом ХХ століття хвилі еміграції — від переслідуваних борців за волю  України, післявоєнних мешканців Ді-Пі таборів до політично переслідуваних радянським режимом і новітніх біженців війни – лише укріплювали українську діаспору. Сьогодні в Нью-Йорку проживає понад 150 тисяч осіб українського походження, і це одна з найактивніших українських спільнот у світі.

Однак український дух живе не лише у великому місті. У столиці штату Нью-Йорк – Олбані – українська громада, хоч і менша за чисельністю, та надзвичайно зорганізована, готова до співпраці й активна. Саме тут, у серці Capital Region, народилася ініціатива 518Ukrainians – спільнота українських американців та друзів України, що з перших днів повномасштабного вторгнення почала активну волонтерську й культурну діяльність: від засідань підтримки України до збору гуманітарної допомоги та організації освітніх заходів.

Одним із яскравих проявів цієї ініціативи став щорічний Ukrainian Festival, який збирає разом не лише українців, а й американців, поляків, білорусів, литовців – усіх, хто цінує культуру, свободу та спільноту. На цьому фестивалі можна не лише скуштувати справжнього борщу і вареників, але й відчути живу енергію української пісні, побачити барвисті вишиванки, поринути в традиції, які не зникають, а лише набирають сили.

За назвою “518Ukrainians” стоїть не просто волонтерський осередок чи ініціативна група – це серце й душа української громади столиці штату Нью-Йорк. Назва організації походить від телефонного коду регіону – 518 – і символізує місцеве українство, яке після 24 лютого 2022 року згуртувалося з новою силою. У відповідь на жахи війни, яка торкнулася кожного українця незалежно від кордонів, активісти в Олбані вирішили діяти.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, 518Ukrainians стали не лише інформаційним і моральним осередком підтримки, а й практичною силою. Вони організовували акції протесту біля будівель місцевого уряду, тримали плакати на перехрестях, проводили молитви, вечори пам’яті, флешмоби й автопробіги з українськими прапорами. Але головне — вони почали масштабний збір допомоги.

Одним із найважливіших напрямів їхньої діяльності стала гуманітарна підтримка України. За два роки ініціатива передала тонни допомоги – від бронежилетів і турнікетів до дитячого харчування, генераторів та медикаментів. Усе це – зусиллями місцевої громади, яка не залишилася осторонь.

Окрім допомоги Україні, 518Ukrainians активно підтримують і тих, хто змушений був покинути рідну землю й знайшов прихисток у США. Організація надає ресурси для місцевих біженців, допомагає з адаптацією, перекладами, юридичними порадами, житлом і працевлаштуванням. Їхній сайт став не лише інформаційною платформою, а й символом єднання.

Громада рівно ж підтримує біженців, які поселилися в інших країнах, особливо школярів та їхні родини, які рятувалися від війни у Східній Словаччині.  Члени громади, навіть діти місцевої Школи Українознавства, допомагають купувати україномовні підручники біженцям.

Не менш важливим напрямом є збереження та популяризація української культури. Саме тому народився Ukrainian Festival у Олбані – як відповідь на потребу бути видимими, почутими та бути разом. Ідея влаштувати українське свято в польському центрі міста об’єднала молодих волонтерів, українських митців, танцювальні ансамблі, місцеві родини та бізнес. І вже кілька років фестиваль стає місцем, де кожен може відчути: Україна – поруч, жива, незламна.

На питання щодо організації 518Ukrainians зі мною щиро поділився інформацією Голова оргкомітету Українського фестивалю, президент осередку УККА в Окрузі Нью-Йорку (Capital District) Д-р Андрій Баран.

Витоки 518Ukrainians: єдність задля допомоги

Історія організації 518Ukrainians почалася 2022 року, коли росія відкрито розпочала повномасштабну агресію проти України. Українці в Олбані, відчувши величезну потребу діяти, вирішили об’єднати зусилля.

Д-р Андрій Баран, президент Українського Конгресового Комітету Америки (UCCA), згадує:

• Організація 518Ukrainians постала на самому початку повномасштабної агресії росії проти України, близько трьох із половиною років тому. Для відносно невеликої громади, Олбані стало очевидним: щоб бути справді дієвими, потрібно об’єднувати сили.

Саме тоді кілька інституцій – серед них відділ Українського Конґресового Комітету Америки у Capital District, Український Американський Культурний Центр, ініціатива Ukraine Solidarity of Capital District, благодійна організація Medical Relief for Ukraine, а також українські католицькі й православні парафії у Вотервліті, Трої, Коговзі та Амстердамі – об’єдналися у неформальну спільноту під назвою 518Ukrainians. Її символічна назва походить від телефонного коду регіону – 518, спільного для всіх учасників.

Метою нового об’єднання стало швидке збирання коштів і доставка гуманітарної допомоги Україні з гарантією, що вона безпосередньо потрапить до тих, хто її найбільше потребує”.

• Як виникла ідея створити Український фестиваль в Олбані і яка головна місія цієї події?
• Наш фестиваль виріс із давньої традиції “українського пікніка”, який щороку проводила місцева філія УККА (UCCA). Це була добра нагода для зустрічей і водночас спосіб зібрати трохи коштів на потреби громади. Коли ж почалася повномасштабна війна, ми зрозуміли, що така подія може мати значно ширший масштаб. Вона стала платформою для благодійності, щоб об’єднати не лише українсько-американську спільноту, а й усіх, хто бажає підтримати Україну.

Ці зустрічі були спершу для соціалізації та збору коштів на потреби місцевої організації. Але після 2022 року цей формат отримав нове життя –  масштабна подія з культурною програмою, традиційною кухнею й чіткою місією: допомога Україні.

Д-р Баран пояснює:

• Ми зрозуміли, що фестиваль може стати інструментом, аби вийти за межі української громади та привернути увагу ширшої американської публіки до подій та потреб України. Це й нагода показати красу нашої культури, і водночас зібрати кошти для конкретної допомоги.

2025 році фестиваль відбувся 13 вересня в приміщенні Polish Community Center. Програма справді вражала:

• виступи понад 12 танцювальних і музичних колективів;
• традиційні українські страви – борщ, голубці, вареники, ковбаси, десерти;
• виставки вишиванок, писанок та інших артефактів;
• ярмарок і благодійний аукціон.
• Хто займається організацією фестивалю? Це повністю волонтерська ініціатива?
• Від самого початку фестиваль готують і проводять виключно волонтери. Ніхто з нас не отримує винагороди – усі працюють безкоштовно. Завдяки цьому кожен зароблений долар спрямовується на допомогу Україні.
• Цього року ми підготували справді амбітну програму. Серед головних гостей – ансамбль “Сизокрилі” з Нью-Йорку, ансамбль “Троянда” з Монреалю та танцювальна група “Зорепад” зі Столичної Округу Нью-Йорку. Також виступили вокалісти “Тріода” з Чикаго та багато інших талановитих артистів.
• Як працює допомога: від Олбані до українського фронту?
• Питання довіри у волонтерських ініціативах – одне з ключових. 518Ukrainians розробили прозору систему: вони отримують листи потреб від офіцерів Збройних Сил України або від лікарень, закуповують необхідне обладнання у США чи Європі та вимагають звітування у вигляді відео чи фото після доставки”.

За останні два роки кошти, зібрані на фестивалях, допомогли придбати:

• турнікети й набори першої допомоги (IFAKs);
• кровоспинні засоби “Quick Clot”;
• медичні запаси з місцевих шпиталів;
• карети швидкої допомоги та позашляховики, які використовуються як евакуаційні машини;
• каски (шоломи), бронежилети, зимові чоботи та форми.

Одна з історій, яка особливо вражає, пов’язана з доставкою 200 кевларових шоломів. Через два тижні після відправки організація отримала фото від 21-річного українського солдата: шолом із застряглою кулею та піднятий великий палець. “Цей шолом врятував мені життя”, – написав він.

• Як реагує місцева американська громада? Чи цікавляться фестивалем ті, хто не має українського коріння?
• Американська громада від початку війни виявила велику підтримку – і матеріальну, і моральну. Люди жертвували на кошти, вивішували українські прапори поруч із американськими, допомагали як волонтери. Місцеві медіа теж активно підтримували – навіть провели телемарафон. Зараз, на жаль, увага трохи знизилася, адже Україна рідше з’являється у новинах. Та ми сподіваємося, що останні події й розмови про можливе перемир’я знову привернуть зацікавлення американців і відродять хвилю солідарності.

Доктор Андрій Баран зазначає:

• Найбільше надихає усвідомлення, що наші зусилля справді рятують життя. Для мене цей фестиваль – це маленька, але важлива можливість зробити свій внесок у боротьбу й водночас вшанувати своїх батьків-емігрантів, які виховали мене українцем, що цінує і американські, і українські цінності. Кожен наш фестиваль, кожна пожертва – це маленький удар проти агресора. І водночас це моя шана до батьків, які прищепили мені гордість за українську спадщину та американські цінності.

Фестиваль у Олбані – це більше, ніж культурна подія. Це свідчення того, що навіть невелика громада здатна на великі справи, коли об’єднана єдиною метою. Українці Capital District перетворюють танець, музику та вишиванку на зброю гуманітарної допомоги.

У час, коли війна триває, а світова увага розсіюється, такі ініціативи нагадують: боротьба триває, і кожен із нас може бути її частиною.

  

Джерело