У столиці затвердили План заходів із реалізації Стратегії розвитку Києва до 2027 року

Депутати Київради затвердили План заходів на 2025-2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Києва до 2027 року. Про це повідомили в Департаменті економіки та інвестицій КМДА.

План заходів є середньостроковим інструментом впровадження Стратегії. Включені до нього заходи і проєкти відображені в міських цільових програмах, програмах публічних інвестицій та конкретизовані у Програмі економічного і соціального розвитку міста Києва.

Як повідомили в Департаменті економіки та інвестицій, над розробкою Плану заходів з 2024 року працювала робоча група, до якої увійшли 163 представники громадськості, експертного середовища, бізнес-структур, наукових і освітніх закладів, неурядових організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема депутати Київради.

За цей час провели 12 засідань, на яких опрацювали 61 поданий проєкт розвитку загальною сумою фінансування 150 млрд грн. За результатами розгляду відібрали 51 проєкт із трирічним обсягом фінансування 137,4 млрд грн. Усі вони відповідають пріоритетам і завданням Стратегії розвитку Києва до 2027 року і можуть бути профінансовані за рахунок бюджетних коштів, субвенцій, коштів міжнародних фінансових організацій, інвесторів та інших джерел, дозволених законодавством.

Відібрані проєкти розвитку, які увійшли до Плану заходів на 20252027 роки, охоплюють усі сфери життєдіяльності міста і відповідають цілям Стратегії розвитку міста Києва до 2027 року:

  • підвищенню безпеки та якості життя мешканців/мешканок Києва;
  • підвищенню рівня конкурентоспроможності економіки;
  • збереженню історичної самобутності та розвитку культури у столиці.

У межах Плану заходів для досягнення цілей Стратегії-2027 пріоритетом розвитку для столиці лишається посилення обороноздатності міста та його стійкості до зовнішніх загроз, безпеки та безперебійного функціонування об’єктів критичної інфраструктури, посилення енергетичної незалежності та автономності об’єктів комунальної інфраструктури столиці. 

За напрямом «Соціальна підтримка та допомога» заплановано продовжити комплексну соціальну підтримку та реінтеграцію ветеранів і ветеранок війни, розвиток системи надання соціальних послуг та її цифровізацію. Також передбачена фізично-оздоровча реабілітація Захисників і Захисниць, підтримка ментального здоров’я, соціалізація осіб з інвалідністю та створення безбар’єрності публічного простору для них та інших маломобільних груп.

Міську житлову політику буде зосереджено на забезпеченні житлом, зокрема, дітей-сиріт, учасників бойових дій, ВПО та інших пільгових категорій.

У цьому та двох наступних роках заплановано продовжити роботи з будівництва та реконструкції вулично-дорожньої мережі та штучних споруд, оновити рухомий склад комунального громадського транспорту з акцентом на його екологічність та доступність.

Розвиватимуть також столичний метрополітен і безпечний комфортний пішохідний простір з урахуванням потреб усіх категорій громадян.

За напрямом «Охорона здоров’я та здоровий спосіб життя» продовжать створювати безпечний, доступний та технологічно оснащений медичний простір. Розвиватимуть систему надання реабілітаційних послуг і послуг у сфері психічного здоров’я. Також впроваджуватимуть програми підтримки та реабілітації для осіб та дітей з інвалідністю, зокрема тих, які отримали її внаслідок збройної агресії рф.

Для підвищення конкурентоспроможності та економічного зростання Києва продовжать створювати інноваційну промислову екосистему. Серед іншого розвиватимуть кластери смартспеціалізації та експортний потенціал підприємств, сприятимуть трансферу технологій та залученню інвестицій у розвиток і відновлення Києва, зокрема від міжнародних фінансових організацій і донорів. 

Через широке залучення ВПО і ветеранів до підприємницької діяльності, а також підвищення кваліфікації безробітних сприятимуть розвитку інноваційного підприємництва у пріоритетних сферах. 

Протягом 20252027 років реалізовуватимуть проєкти розвитку для комплексного збереження, осучаснення та адаптації об’єктів культурної спадщини столиці, а також просування національної культурної пропозиції з урахуванням принципів багатофункціональності, поліцентричності та доступності.

Джерело